Варикоз – поширене й небезпечне захворювання, що вражає будь-яку частину кровоносної системи. Не виключенням є і варикозне розширення вен шлунка. Це один із видів прояву недуги, який супроводжується низкою неприємних симптомів. Варто зазначити, що захворювання частіше вражає людей, які досягли 50-річного віку, і в зоні ризику здебільшого опиняються чоловіки. Чинники, що провокують варикоз, найчастіше залежать від способу і способу життя людини, але можуть бути й генетичні особливості ураження венозної сітки.
Причини варикозу
Варикозне розширення вен стравоходу і шлунка виникає внаслідок багатьох чинників, які часто мають комплексний вплив. Встановити етіологію захворювання вдається не завжди, особливо якщо причина – генетична схильність або вроджена патологія. Саме явище варикозу виникає як результат портальної гіпертензії або підвищення тиску у ворітній вені. З багатьох причин ця вена здавлюється, тим самим провокуючи тромбоз. Але, крім першопричини, виділяють такі чинники, які в комплексі провокують недугу:
- порушення в роботі ШКТ;
- цирози та гепатити;
- туберкульоз і полікістоз;
- фіброз різної етіології;
- спайки;
- обструкція кишечника;
- судинна недостатність організму;
- поганий кровотік, ускладнений тромбами;
- підняття важких предметів;
- шкідливі звички;
- надмірне вживання алкоголю;
- ожиріння.
Симптоми хвороби
Ознакою патології може бути нестабільне серцебиття.
Ознаки прояву цієї недуги мало впізнавані і їх легко переплутати з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Виділити точні симптоми варикозу неможливо, але є кілька станів, за яких точно можна визначити стадію розвитку недуги:
- чорні випорожнення з домішками крові (шлункова кровотеча, спричинена розширенням вен);
- постійні позиви, блювота (з кров’яними виділеннями і слизом рожевого кольору);
- нестабільне серцебиття (часті збої в ритмі);
- болі в ділянці живота (печіння в районі шлунка, спазми).
Крім цього, відзначають зовнішні ознаки захворювання. Варикоз шлунка сильно впливає на життєдіяльність людини, тому у хворого змінюється зовнішність, темніє шкіра, з’являється постійний дискомфорт. Спостерігається загальна втома, пацієнт відчуває занепад сил, змінюються вподобання в їжі та одязі. Загальна слабкість обмежує фізичну активність, хворому часто хочеться прилягти.
Після виявлення великих венозних вузлів, ймовірність крововиливу в 1 рік хвороби становить 25-35%. Тому потрібне постійне спостереження у лікаря.
Діагностика
Проблема може бути виявлена під час ендоскопічного дослідження.
Варикозне ураження шлунка – це патологічні зміни на м’яких стінках судин. Відбувається значне збільшення в розмірах вен, з’являються вузли і тромби, а в результаті кровообіг стає скрутним, що негативно позначається на роботі шлунково-кишкового тракту. Оскільки на початкових етапах симптомів практично немає, діагноз часто стверджують на пізніх стадіях розвитку хвороби. Для діагностики варикозу використовують методи:
- рентгенографія з контрастом;
- ендоскопія;
- антиографія;
- УЗД органів черевної порожнини;
- клінічний аналіз крові.
Найефективніший метод – ендоскопія. Вона допомагає визначити наявність варикозних вен, їхній стан і ступінь збільшення, а також дає змогу встановити, чи є вони джерелами кровотеч. Крім цього, методом ендоскопічного дослідження встановлюють наявність вузлів з високим ризиком кровотечі. Кров для розгорнутого аналізу беруть у пацієнтів із варикозом, що з’явився на тлі важкого ураження печінки. Цей аналіз дасть змогу встановити ступінь згортання крові.
Лікування хвороби
Для якісного обстеження та підбору методики лікування пацієнту потрібна госпіталізація.
Після встановленого діагнозу і в період додаткових досліджень хворий зобов’язаний лягти в лікарню для стаціонарного спостереження. У цей час проводяться всі передбачені обстеження, хворому обмежують фізичну активність постільним режимом. Після отримання всіх необхідних відомостей, лікар призначає комплексне лікування, яке спрямоване на поліпшення стану й усунення в’ялості вен. Лікувати хворобу можна кількома способами.
Препарати
Медикаментозне лікування призначають пацієнтам, у яких форма хвороби не вимагає оперативного втручання. Прописуються засоби, що знижують вплив на венозні стінки. Для цього лікар призначає використання ліків, які знижують кислотність у шлунку та в’яжучі препарати. Крім цього, хворому передбачено вживання синтетичних вітамінних комплексів.
Дієта та їжа
Харчування при ВРВ схоже з основами правильного раціону. Пацієнту потрібно приймати їжу по 4-6 разів на день, водночас зберігаючи інтервал між прийомом їжі та сном у 3 години. Рекомендується збільшити споживання вітаміну C за допомогою цитрусових, ягід, картоплі та зелені. Крім цього, організм необхідно доповнювати вітамінами групи E, біофлавоноїдами і рослинною клітковиною. При цьому хворий повинен збільшити кількість споживаної рідини до 1,5-2 л води на добу.
Народна медицина
У період ремісії хвороби пацієнт може приймати відвар із ромашки.
Методи домашньої терапії здебільшого спрямовані на поліпшення стану пацієнта загалом, а не як прямий вплив на проблему. Народні рецепти допомагають стабілізувати стан активності пацієнта, не завдаючи шкоди здоров’ю. Під час хвороби, хворому рекомендуються піші прогулянки, плавання і помірний біг. Часто використовують відвари з ромашки, вербини та шавлії, але їхнє застосування проводять тільки зі схвалення лікаря і в період ремісії.
Операції та хірургія
Основним методом хірургічного втручання є склерозування, коли пацієнту вводять розчин, здатний склеїти уражену вену й обмежити застій крові в ній. У міру ураження вен також проводять часткове відсікання стінок шлунка. Такий метод впливу має низку протипоказань, тому його проводять, тільки якщо інші не допомогли. Крім цього, призначають такі маніпуляції, як:
- портосистемне стент-шунтування;
- анастомоз;
- обшивання вен;
- деваскуляризація.
Наслідки
Повне позбавлення від варикозу неможливе. Будь-яка терапія спрямована на поліпшення стану хворого та стінок судин і вен.
Переїдання може стати причиною шлункової кровотечі.
За своєчасного звернення до лікаря можна уникнути виникнення ускладнень, найнебезпечнішим з яких є кровотеча. Вона з’являється навіть за незначних навантажень або переїдання. Це явище небезпечне для життя людини, оскільки наслідки призводять до хронічної анемії та великої втрати крові. Летальність при варикозі висока тільки через тяжкість і ускладнення супутніх патологій.
Профілактика
Збереження здорового стану вен є важливим аспектом у профілактичних заходах недуги. Для цього важливо стежити за станом печінки, з точністю виконувати всі рекомендації лікаря. Своєчасно регулювати підвищений тиск, зберігати здоровий спосіб життя і дотримуватися встановленої дієти. Варто відмовитися від шкідливих звичок і вживання солодкого, а також продуктів, які можуть спровокувати черговий напад. Корисними стануть контрастний душ і обливання.