Повторний прояв запального процесу слизової оболонки шлунка, який супроводжується характерними симптомами, називається хронічний гастрит. У дорослих його діагностують у 50-80%, серед літніх людей кількість хворих збільшується. Хвороба може розвиватися, як самостійний патологічний процес, а може бути ускладненням іншого захворювання.
Що слугує причиною
Етіологія хвороби складається з впливу зовнішніх факторів і внутрішніх причин. У 85% основна причина всіх випадків – це інфікування бактерією Хелікобактер пілорі. Мікроорганізм виробляє ферменти, які роз’їдають захисний слиз стінок шлунка і стримує секрецію соляної кислоти. Прикріплюючись до стінок, інфекція пошкоджує здорові тканини та провокує хронічний гастрит.
Трапляються випадки, коли запалення стінок шлунка спричинене пошкодженням імунної системи. Така форма спровокована активністю спадкового чинника. Крім того, розвиток хронічного гастриту може бути пов’язаний із впливом на стінки шлунка токсичних речовин і таких чинників:
- нерегулярне харчування;
- погане пережовування їжі;
- приймання ліків;
- зловживання алкоголем і курінням.
Патогенез хвороби
Через те, що хронічний гастрит характеризується тривалим перебігом, фазу загострення змінює ремісія, визначити поширеність хвороби складно.
Зазвичай першим запалюється пілоричний відділ.
Якщо захворювання спричинене зовнішніми чинниками, першим відбувається порушення слизової, що ставить під удар пілоричний відділ. Зменшується кількість залоз, змінюється їхня будова. Це означає, що функціональність шлунка порушується. Залозисті клітини розростаються, утворюючи ущільнення. Цей етап патогенезу описується, як початок запального процесу. Прогресування патології зачіпає глибокі шари органу.
Коли поштовхом для розвитку гастриту є внутрішні порушення, то внаслідок алергічного, токсичного або нейродистрофічного процесу оновлення клітин знижується і відбувається ураження залоз. На тлі змін розвивається активний дифузний гастрит, який призводить до атрофії стінок шлунка. Приєднується холецистит і панкреатит.
Класифікація
Перший поділ патології на групи широко поширений. Виділяють такі форми хронічного гастриту, прояви яких відрізняються:
- Аутоімунний або фундальний (тип A). Характерний ураженням тіла шлунка.
- Хронічний антральний гастрит (тип B). Винуватцем хвороби є активність бактерії Helicobacter pylori в антральному відділі органу.
- Ерозивний гастрит (тип C). Розвивається на тлі ГЕРХ жовчі (рефлюкс) або під впливом ліків.
- Пангастрит (змішаний). Розвивається за двома типами A і B.
Сіднейська класифікація
На Міжнародному конгресі 1990 року досвідченими лікарями-гастроентерологами було затверджено нову систематизацію патології, де до уваги беруться причини, характер ушкодження і локалізація. За місцем проведення зустрічі лікарів її було названо «Сіднейська класифікація». У таблиці вказані основні види:
| Форма патології | Зосередження ураження | Характеристика пошкодження | Причинний фактор | |
| Гострий гастрит | В антральному відділі | Визначається ступінь запального процесу | Інфікування бактерією Helicobacter pylori | |
| Хронічний | Тіло шлунка | Оцінюється активність запалення | Неінфекційні обставини, такі як порушення в імунній системі | |
| Особливі форми | Реактивний | Антральний відділ і тіло органу (пангастрит) | Зміна здорових клітин | Неправильне харчування |
| Еозинофільний | ||||
| Гранулематозний | Виснаження залоз шлунка | |||
| Гіпертрофічний | Проникнення інфекції в глибокі шари | Хімічний агент, алкоголь | ||
| Лімфоцитарний | ||||
Ендоскопічне дослідження допомагає діагностувати рефлюкс.
Проведення ендоскопії допомагає виявити й інші проблеми:
- плоскі або підняті дефекти;
- розростання тканин слизової;
- запалення верхнього шару клітин;
- крововиливи в слизовій;
- рефлюкс.
Сучасна медицина приділяє велике значення систематизації патології, тільки докладний опис дає змогу поставити правильний діагноз.
Основні симптоми
Ознаки хронічного гастриту не мають особливостей. Клінічні симптоми змінюються, на це впливає ступінь порушення секреторної функції залоз. Для патології в будь-якій стадії розвитку характерні такі синдроми:
- Біль. Має ниючий, тупий характер. Різко з’являється в епігастральній ділянці, відразу після їди.
- Травні розлади – це група, що об’єднує симптоми хронічного гастриту:
- з підвищеною кислотністю – відрижка, печія і блювота;
- зі зниженою кислотністю не минає нудота, закреп або пронос.
- У разі загострення проявляються ознаки вираженої мальабсорбції (порушення засвоєння поживних речовин):
- бліда шкіра;
- заїди в куточках рота;
- кровоточать ясна;
- ламаються нігті та волосся;
- погіршується апетит.
Стадії розвитку патології
Виділяють 3 ступені патологічного процесу, формулювання яких наведено в таблиці:
| Поверхневий гастрит | Параметри слизової збережені, може з’явитися незначне ущільнення | Зниження апетиту |
| Млявість | ||
| Відрижка | ||
| Проходить із помірною травною недостатністю | Здуття живота | |
| Обкладений язик | ||
| Ерозивна форма | Запалення зачіпає глибокі шари стінок, вони покриваються ерозіями | Біль |
| Тяжкість у шлунку | ||
| Порушується секреторна функція | Печія | |
| Атрофічний гастрит | Нормальна тканина змінюється на сполучну | важкість у животі та печія постійно; |
| Рідкі випорожнення | ||
| Людина стикається із секреторною недостатністю, їжа не перетравлюється | Слабкість | |
| Втрата ваги |
Методи діагностики
Для постановки діагнозу може проводитися дослідження шлункового соку.
Діагностувати хронічний гастрит під час бесіди неможливо. Навіть фізикальне обстеження (огляд, пальпація) відіграє невелику роль у визначенні діагнозу. За симптоматикою припустити розвиток запалення можна, але визначити тип патології, особливо якщо вона перебуває в стадії ремісії, складно.
Найпоширеніші методи діагностики хронічного гастриту:
- Гастроскопія або ФГС – інформативне дослідження, робити яке потрібно натщесерце. Допомагає виявити навіть неактивний хронічний гастрит, наявність крововиливів.
- Тест на наявність інфекції. Допомагає визначити присутність бактерії Helicobacter pylori або підтвердити її відсутність.
- Лабораторні дослідження. Проводиться клінічний аналіз крові, сечі та калу, а також аналіз шлункового соку.
Діагностика хронічного гастриту має бути комплексною і складатися зі структурних, диференціальних, функціональних і лабораторних показників.
Яке лікування необхідне
Лікувати захворювання потрібно з урахуванням його індивідуальних характеристик, беручи до уваги його вид, ступінь і супутні патології. Комплексне лікування хронічного гастриту має включати рекомендації щодо дієтичного харчування, використання медикаментів, гомеопатичних препаратів і фізіотерапевтичних процедур (ЛФК).
Лікувальна дієта
За такого захворювання важливо дотримуватися приготування їжі паровим способом.
Правильне харчування – це основа лікування гастриту і панкреатиту (який часто супроводжує патологію) в період прояву активності хвороби. В активний період необхідно лікувати обмеженням у прийомі їжі, аж до повної відмови від неї. Під час ремісії раціон можна розширити. Незважаючи на дотримання дієти, їжа має бути збалансованою. Поза періодом загострення за гастриту з нормальною кислотністю, підвищеною або зниженою важливо дотримуватися режиму. Прийом їжі поділити на 6-7 разів невеликими порціями, ретельно пережовуючи. Продукти готувати на пару, відварювати або запікати в духовій шафі. Пити можна соки, компот і чай із молоком.
Лікарські препарати
Медикаментозне лікування проводять амбулаторно, іноді може знадобитися диспансерне спостереження. Термін прийому медикаментів може тривати 2-3 місяці. Принципи терапії медикаментами такі:
- Налагодження рівня кислотності:
- у разі зниженої секреції потрібно приймати таблетки, які її збільшать, як приклад, «Абомін», «Плантаглюцид»;
- з підвищеною секрецією кислоти необхідні ліки для її зниження – антациди, блокатори рецепторів, інгібітори.
- Антибактеріальні препарати. Таблетки призначають у разі підтвердження хелікобактерної інфекції. Курс лікування і кількість препаратів визначає лікар.
- Порушення моторної та травної функції лікується прокінетиками, ферментами та спазмолітиками.
Фітотерапія
За такої патології допомагає настоянка прополісу.
Лікування народними засобами – це не основний метод, але чудове доповнення до традиційних методів. На відміну від ліків терапія травами займає більше часу. Спочатку місяць їх потрібно приймати кілька разів на день, на 2-й місяць кількість прийомів скорочується до кількох днів, а вже на третій достатньо одного прийому на тиждень. Під час фітотерапії використовують такі трав’яні відвари та настої:
- свіжовичавлений сік картоплі або капусти;
- корінь лопуха;
- сік алое;
- настоянка прополісу;
- звіробій, ромашка, подорожник.
Ускладнення
Результати тривалого перебігу хвороби можуть бути неприємними: ерозії, виразки та кровотечі. Як наслідок, хворий не застрахований від виникнення анемії, виразкової хвороби та ризику утворення перитоніту. Приклади ускладнень хронічного гастриту такі:
- стеноз пілоричної частини шлунка;
- злоякісна пухлина.
Для хворих із хронічною формою, щоб уникнути загострень, на все життя показана диспансеризація, яка проводиться 2 рази на рік. Постійне спостереження і підтримання здоров’я покращує загальний стан людини, отже, подовжує її життя.
Профілактика
Заходи щодо запобігання появі або загостренню хвороби поділяються на два етапи: первинний і вторинний. Профілактичне попередження патології полягає у здоровому способі життя. Це правильне харчування, народні засоби для підтримання імунітету, відмова від алкоголю та куріння. Вторинна профілактика допомагає хронічний гастрит убезпечити від ускладнень. Для цього потрібно позбутися Helicobacter pylori і лікувати патологічний процес, дотримуючись усіх лікарських рекомендацій.
[Якщо не звертати уваги на симптоми з боку шлункового тракту, такі як біль, нудота, печія, пронос, можна запустити хворобу й отримати хронічний гастрит, ускладнення якого – виразка, перитоніт, ерозії…[/desc]