Багато патологічних станів травної системи супроводжуються порушенням перистальтичних скорочень органів. Застій у шлунку проявляється швидким насиченням, частими блювотними позивами з характерним виглядом, запахом та іншими неприємними симптомами. Лікування включає в себе медикаменти, дієту, а в складних випадках проводиться операція.
Причини появи застійних явищ у шлунку
Затримка їжі без подальшого її проходження травним трактом – тривожний симптом серйозних захворювань, зокрема й злоякісної пухлини. Поступово розростаючись, новоутворення руйнує шлункові стінки й утворює перешкоду для природного просування харчових грудок. Також заважають послідовному процесу травлення виразки шлунка, особливо відділу, що з’єднує його з дванадцятипалою кишкою. Воротар звужується і в шлунку застоюється неперетравлена їжа. Причинами патології можуть бути:
- недостатність кровообігу в тканинах шлунка;
- дивертикули;
- спайки;
- свищі;
- інфекційні або запальні хвороби ШКТ;
- кишкова інвагінація;
- проковтнуті чужорідні тіла;
- атонія мускулатури шлунка;
- вроджена відсутність просвіту кишечника.
Як проявляється харчовий застій?
На тлі інших симптомів хворий різко втрачає вагу.
На перших етапах розвитку шлункового стазу ознаки слабкі й можуть проявлятися тільки під час вживання грубої, твердої, важкої для перетравлення їжі, проте з часом шлунок починає відторгати навіть м’яку та рідку їжу. Як основний, і найбільш виражений симптом патології, відзначається блювота. Маси мають смердючий запах тухлого, у вмісті виявляються частини непереробленої їжі, слиз і кров’яні прожилки. Додаткові симптоми шлункової непрохідності:
- відчуття пересичення від малої кількості їжі;
- відрижка з тухлим запахом;
- тяжкість у ділянці епігастрію;
- різка втрата ваги.
Якщо застій їжі в порожнині шлунка супроводжується болем, існує ймовірність розвитку ракової пухлини або виразки на стінках органу.
Діагностика патології
Застій їжі в шлунку супроводжується симптомокомплексом, схожим на багато інших захворювань шлунково-кишкового тракту, тому слід звернутися до гастроентеролога за появи дисфункцій травлення. Запідозрити порушення можна за характером блювотних мас, їхнім запахом. Після огляду лікар випише направлення на обстеження. Інформативними будуть такі інструментальні діагностичні процедури:
Діагностувати патологію можна за допомогою рентгена.
- Фіброгастроскопія. Введення зонда в шлунок для виявлення причини закупорки та огляду стінок органу. Під час дослідження за показаннями можливо провести біопсію тканин.
- Рентген із барієвим контрастом. Визначає форму шлунка, розміри стенозу.
Як проходить лікування
Терапія патології полягає в усуненні причини, що викликала застій. У схему лікування включаються фармакологічні препарати, дієтотерапія. З медикаментів потрібні анальгетики, засоби для поліпшення моторики, протиблювотні, вітаміни, а в разі приєднання інфекції – антибіотики. У разі сильного зневоднення показані крапельниці з електролітними розчинами, а для полегшення випорожнення – сифонні клізми. Дуже важливим елементом терапії є розробка раціону. Пацієнту показано вживання білкових продуктів, фруктів і овочів, а також часте дробове харчування легкозасвоюваними стравами і малими порціями. Можна скористатися дієтичним столом № 2. Із засобів народної медицини поліпшити стан допоможе настоянка чорничних ягід, квіток ромашки, чай із м’яти.
За відсутності результатів консервативної терапії та в задавненому вигляді непрохідність шлунка піддається тільки хірургічному лікуванню. Під час операції проводиться резекція дефектних ділянок, розсічення спайок і видалення інших механічних перешкод. У перші дні після операції хворому можна тільки пити теплий чай, відвар із шипшини. Після першого випорожнення можна поступово вводити перетерту, рідку їжу, пюре. Шви знімаються через 10 діб.
Для полегшення стану пацієнта при довготривалому застої показано промивання шлунка за допомогою зондування.
Можливі ускладнення
Проблеми з нирками можуть початися на тлі зневоднення організму.
Несвоєчасний початок або повне нехтування лікуванням призводить до значного погіршення стану пацієнта. Характер ускладнень залежить від зони непрохідності. Унаслідок застою в пілорусі блювота стає постійним супутником хворого, що призводить до зсуву балансу електролітів і зневоднення. Існує ймовірність потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи. Дефіцит рідини негативно відбивається на діяльності нирок. Стаз шлунка вродженої природи часто ускладнюється аспіраційною пневмонією. Якщо просвіт перекритий у кишківнику, його травні соки можуть закидатися назад у шлунок, пошкоджуючи його стінки і сприяючи формуванню виразок. Тривалий застій небезпечний розривом стінок органа.
Прогноз і заходи профілактики
За коректної та вчасно проведеної терапії, прогноз на одужання позитивний. Щоб подовжити періоди ремісії при хронічному захворюванні, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря, стежити за дієтою, щорічно проходити санаторно-курортне лікування, пити мінеральні води. Уникнути застою їжі в шлунку можна, якщо дотримуватися правильного раціону, контролювати якість продуктів, які вживаються, і не порушувати режим прийому їжі. Для зміцнення захисту організму корисні щоденні помірні фізичні навантаження і прогулянки на свіжому повітрі. Щоб попередити розлади травлення, бажано не зловживати алкогольними напоями та відмовитися від куріння.