Найнебезпечнішою хворобою шлунка, що призводить до розвитку ракових клітин, вважається атрофічний гастрит. Недуга частіше спостерігається у чоловічої половини населення, ніж у жінок. Спочатку неможливо встановити діагноз, оскільки відсутні ознаки захворювання. Коли люди не приділяють належної уваги здоров’ю і не проходять планові огляди в лікарів, виникають подібні ускладнення.
Етіологія та патогенез
Атрофічна гастропатія на кожному своєму етапі передбачає розвиток бактерії Helicobacter pylori, що руйнує стінки шлунка. Патогенез ділять на 3 стадії:
- На першому етапі протікання хвороби важливу роль відіграють кислотостійкі бактерії.
- На другому ступені атрофічного гастриту увага приділяється аутоімунним антитілам. Цей тип запалення, що атрофує тканини, впливає на те, що припиняється продуктивність травного соку.
- Останньому 3 ступеню характерне порушення відновлення клітин. Правильно функціонуючий організм оновлюється раз на тиждень. Оскільки цього не відбувається, клітини, замість соляної кислоти, виробляють слиз.
Симптоми та види хвороби
Відомий фактор – відсутність ознак недуги на її початковому етапі розвитку. Починаючи з 2 етапу патологія поступово проявляється, але симптоми при цьому схожі на будь-який з різновидів гастриту. Під час проведення діагностики та збору аналізів пацієнти вказують на важкість у шлунку після їди. Але слід пам’ятати, що можливий варіант повної відсутності больових відчуттів на всіх етапах розвитку хвороби. Причини бувають генетичними, а також зумовлені нездоровим способом життя.
Ознакою патології може стати бурчання в животі.
Симптоми атрофічного гастриту схожі на нетравлення шлунка, при якому виникають:
- відрижка;
- нудота;
- запах із ротової порожнини;
- метеоризм і бурчання в животі.
Але існують і такі симптоми, що не об’єднані безпосередньо з функціями кишечника, до таких належать:
- гормональні збої;
- втрата ваги;
- анемія;
- головні болі;
- поколювання язика і жовтий колір шкіри.
Ерозивний гастрит – це різновид захворювання, що відрізняється ерозіями на поверхні шлунка.
Гострий гастрит
Цей тип недуги називається активний. Загострення характеризується симптомами з явищами атрофії: набряком стінок шлунка, повнокров’ям судин, скупченням у тканинах організму клітинних елементів із домішками крові та лімфи, руйнуванням епітеліальної тканини. А також притаманні блювота, діарея, непритомність, підвищена температура тіла. Таке руйнування слизової шлунка призводить до зупинки серця або дихання. Найчастіше такі зовнішні чинники, як кислоти або отрута, стають збудниками хвороби. У такому разі діагностує і лікує недугу не гастроентеролог, а фахівець із токсикології, наркології та хірургії.
Хронічний
Симптоматика хронічної форми захворювання схожа на гіпоацидну патологію.
Окрема хвороба, яка не розвивається на тлі іншого виду гастриту. Учені називають цю недугу – неактивною, це процес, що довго протікає, атрофує зчленування і атрофує їх. Хронічний атрофічний гастрит небезпечний тим, що заражає інші органи. Оскільки весь організм уражений, страждають кровоносна і нервова системи. Хронічний атрофічний гастрит має характеристики гастриту зі зниженою кислотністю.
Помірний
Це слабкий у прояві вид недуги. Причини хвороби – мимовільне виділення в порожнину рота газів або невеликого обсягу їжі. Часто пацієнти скаржаться на відчуття незручності в епігастральній ділянці, що проявляється після трапези. Спостерігається помірно-виражений больовий синдром, він з’являється, коли людина їсть важку їжу.
Поверхневий
Це провісник атрофічного запалення шлунка, рання стадія хронічного запального процесу. Симптоми виражені в слабкій формі тому, що ще немає внутрішніх ушкоджень. Діагностика недуги здійснюється за сприяння ендоскопії. Огляд показує товщину стінок шлунка, стан епітелію, гіперсекрецію клітин. Рання хвороба з часом переростає в мультифокальний гастрит, а це не тільки вогнищева атрофія, а й знищення більшої частини заліза. Загострення гастриту переходить в атрофічний гіперпластичний гастрит, якому характерне розростання передракових клітин.
Антральний
Відсутність апетиту характерна для ураження антрального відділу органу.
Це локальна хвороба – означає, що відбувається атрофія слизової оболонки антрального відділу шлунка, його найнижчої частини, яка продовжується дванадцятипалою кишкою. Цій частині органа характерні рубці, ерозії. Пацієнт помічає нудоту, відсутність апетиту, слабкість організму, втрату ваги, виникає атонічний закреп. Змінюються клітини, тому утворюються фіброми та міоми. В антральному відділі шлунка формуються виразки, а також атрофічний рефлюкс-гастрит, який зумовлений прогресуючим відмиранням залоз, це стимулює появу ракових клітин.
Дифузний
Це перехідний етап запалення, за якого не спостерігається серйозних дистрофічних змін. Дифузний атрофічний гастрит вирізняється локальними вогнищами ушкодження шлункових стінок. Ознаки, що вказують на захворювання: жом і заглиблення на стінках шлунка, мікроструктурні пошкодження клітин. Розвивається патологія, спричинена фовеолярною гіперплазією, за якої збільшується довжина та посилюється викривленість складок, присутніх на слизовій оболонці. Гіперплазія небезпечна переродженням у рак, оскільки клітини діляться з величезною швидкістю.
Вогнищевий гастрит
У людей з осередковою формою хвороби може спостерігатися непереносимість молока.
Утворюються осередки патологічно зміненої тканини шлункових стінок. Характерна підвищена кислотність шлункового соку. Компенсація працездатності пошкоджених вогнищ відбувається зростанням виділень соляної кислоти. Атрофічний гастрит шлунка дає про себе знати непереносимістю окремих продуктів харчування, таких як молочка, жирне м’ясо, яйця. Їх вживання веде до печії, нудоти, блювоти.
Діагностика
Нереально діагностувати хворобу за допомогою таких простих методів, як рентген, КТ або МРТ. Тому лікарі вдаються до таких комплексних видів збору інформації:
- Ендоскопія. Органи оглядаються зсередини. Можливо взяти аналізи, зразки тканин, ввести ліки або видалити хвороботворні утворення.
- Гастроскопія. Оцінюється стан органу та судини стінок.
- Хромогастроскопія – дослідження стінок шлунка після попереднього забарвлення їхньої поверхні. Показує ранню стадію раку шлунка.
- Дослідження біоптату. Показують дистрофічний і атрофічний недолік роботи клітин.
- Метод внутрішньошлункового фіксування рН – заснований на визначенні кислотності.
- Гастропанель – раціональний, нешкідливий спосіб перевірки крові, допомагає визначити наявність білка, який виробляє HCL, і гормону, який контролює виділення соляної кислоти, відродження й активність стінок. Існують рекомендації застосування гастропанелі спільно з гістологічними дослідженнями, це дає можливість отримати повну картину стану пацієнта.
Лікування недуги
Одні препарати не здатні позбавити людину від патології.
Одного лікування медикаментозними препаратами недостатньо. Ба більше, доведено, що атрофований організм, який змінився, неможливо повернути до попереднього стану і вилікувати назавжди. Але гастрит, що атрофує шлунок різними формами, ділянками і на різних стадіях розвитку, все ж виліковний. Традиційна схема лікування включає ерадикацію, тобто знищення бактерій шлунка, щоб вилікувати його пошкодження, такі як виразка. Ерадикація не дає змоги розвиватися новим патогенним мікроорганізмам, зменшує період лікування та кількість вживаних медикаментів, що, своєю чергою, знижує ризик виникнення супутніх захворювань.
Категорично заборонено лікувати хворобу самостійно. Обов’язково потрібно консультуватися з лікарем.
Ліки
- Антибіотики та прокінетики для уповільнення діяльності бактерій:
- «Метронідазол»;
- «Трихопол».
- Антисекреторні препарати:
- «Омепразол»;
- «Лансопразол»;
- «Пантопразол»;
- «Ранітидин».
- Гормональні та інші імунокорегулювальні фармпрепарати (в рідкісних випадках).
- Медикаменти, що сприяють перетравленню їжі: препарати соляної кислоти і біокаталізатори травного соку.
- Ін’єкційні засоби для поповнення нестачі вітаміну В12.
- Протизапальні:
- «Плантаглюцид»;
- «Рибоксин»;
- «Солкосерил» або »Іберогаст».
- Ліки, що захищають слизову:
- «Вісмут Нітрат»;
- «Вікалін»;
- «Вікаїр».
- Засоби, що контролюють моторну функцію шлунка:
- «Домперидон»;
- «Цизаприд».
Особливе харчування
Кефір і яйця дозволені хворим при дотриманні дієтичного столу № 2.
Спеціально підібраний раціон, крім лікування медикаментами, – це необхідність при гастритах будь-якого типу. Дієта професора Певзнера схожа на схему лікування бактерії Хелікобактер, включає 4 різновиди, і має такі особливості:
- Дієта № 2. Основний раціон передбачає нормальне, здорове харчування й активізацію залоз. Їжа має бути варена, злегка просмажена, тушкована або запечена. Дозволені продукти молочнокислого бродіння, кефір, яйця, риба, м’ясо. Широко застосовуються фрукти й овочі (помідори, огірки).
- Початкова стадія хвороби лікується дієтою № 2, яка зменшує запалення, покращує загоєння і відновлює слизову оболонку. Дозволено споживання тільки рідкої їжі, приготованої в пароварці або у відвареному вигляді. Переважно готуються бульйони, можна вживати молочні продукти.
- Раціон дієти № 1 рекомендується після зникнення симптоматики недуги. Її застосовують для швидкого лікування запаленої слизової оболонки шлунка. Слід прибрати гаряче і холодне з меню, а також продукти, багаті на клітковину: крупи, боби, гриби, висівки.
- Дієта № 4. Виражена форма ентерального синдрому передбачає вилучення з раціону молокопродуктів. Мета дієти – налагодити роботу шлунка шляхом зменшення запальних процесів. Коли пацієнт одужує, обов’язково потрібно повернутися до повноцінного харчування.
Народні засоби
Повністю відновити секрецію шлункового соку з підвищеною кислотністю можливо в домашніх умовах. Народні засоби, наприклад, лікування травами й овочевими соками, у цьому разі дуже навіть доречні, але все ж слід проконсультуватися з лікарем. Лікування народними засобами включає такі рецепти:
Буряковий сік можна пити перед прийомом їжі.
- Відвар зі звіробою. Пацієнтам, у кого низька або нульова кислотність, 2 ст. л. трави залити окропом, настояти і приймати приготований засіб 3 рази на день. на день, за півгодини до їди.
- Капустяний сік. Подрібнити капусту, процідити сік, який у майбутньому зберігається при температурі 15 °C. Випивати третину чаші за півгодини до їди.
- Сік із буряка. Слід прийняти перед їжею півсклянки.
- Картопляний сік. Пити по 1/3 чашки 3 р. на день. Щоразу робити нову порцію.
- Розсіл квашеної капусти. Випити 200 мл протягом дня.
- Чай із шипшини без цукру. Можна додати мед за смаком.
Чим небезпечна недуга
У літніх людей, віком старше 50 років, порушуються структури клітин і швидко змінюються тканини, що провокує утворення пухлин. Подальший сценарій розвитку хвороби невтішний, оскільки. к. поверхневий атрофічний гастрит перероджується в передраковий стан із кишковою метаплазією, що являє собою заміну шлункового епітелію кишковим. Вважається, що це доброякісна пухлина, але жарти з метаплазією погані, оскільки вона переходить у рак.
Профілактика і прогноз
Велике значення відіграє ступінь гастриту, тому лікувати хворобу потрібно на початковій стадії прояву, тільки так можна її вилікувати. Профілактикою вважається своєчасне лікування атрофічного гастриту шлунка, тоді й прогноз для життя вельми позитивний. Для цього лише необхідно пройти курс терапії, тривалість якого становить 1 або 2 тижні. Лікування медикаментозне, і найчастіше лікарі прописують антибіотики.