Захворювання ШКТ – явище, поширене серед людей різного віку. Лімфофолікулярна гіперплазія слизової оболонки шлунка – одна з хвороб, яка спричиняє відчутний дискомфорт і, в певних випадках, призводить до ускладнень, що можуть загрожувати життю людини. Своєчасна діагностика захворювань шлунка дає змогу уникнути серйозних патологій і порушень.
Етіологія
Лімфолікулярна гіперплазія шлунка – це збільшене розростання тканин і клітин у слизовій оболонці шлунка. Цей стан виникає як результат негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, які в міру впливу видозмінюють структуру оболонки, значно примножуючи кількість нових клітин. Причинами цих змін можуть стати різні чинники, а саме:
- порушення внутрішньої секреції;
- гормональні збої;
- вплив канцерогенів;
- збої в роботі травного тракту;
- вплив продуктів специфічного тканинного розпаду;
- бактерії хелікобактер пілорі;
- постійні стреси;
- аутоімунні захворювання;
- спадкова схильність;
- інфекція герпесу;
- хронічний гастрит;
- запальні процеси в організмі.
Гіперплазія слизової оболонки шлунка характерна утворенням аномальної кількості клітин і тканин, з часом збільшується фолікулярна тканина підслизового шару, що призводить до формування хвороби. Цей процес можуть запустити ожиріння, різні дисфункції печінки або гіперглікемія. Спадковий фактор у медицині розглядають як ризик захворювання. Активне розростання клітин призводить до утворення ущільнень, діагностованих як поліпоз шлунка. Ці скупчення з часом збільшуються і можуть спровокувати формування пухлин.
Прояви хвороби схожі з іншими патологічними станами і їх легко переплутати. Встановити діагноз і призначити лікування може тільки фахівець.
Види патології
Патологія може бути залозистого типу.
У медичній практиці розрізняють кілька характерних видів лімфофолікулярної гіперплазії, які відрізняються тільки особливостями протікання. Розрізняють такі види:
- Вогнищевий вид. Є ранньою формою розвитку поліпів, характерна для певних ділянок слизової оболонки шлунка. Проявляється як незначний наріст зі зміненою структурою. При ретельному дослідженні визначаються як поодинокі, так і множинні вирости.
- Лімфоїдна. Значне збільшення кількості лімфоцитів, які патологічно змінюють структуру тканин. Виникає як результат проникнення в кров вірусів, що провокують реакцію імунної системи.
- Лімфолікулярна гіперплазія. Наслідки негативного впливу чинників на флору та м’які тканини, що призводять до розростання клітин.
- Гіперплазія покривного епітелію шлунка. Небезпечна патологія, яка призводить до формування пухлин. Це пов’язано з розростанням епітелію, який поступово аномально змінює структуру.
- Гіперплазія антрального відділу шлунка. Ураження відділу, який замикає шлунок і служить для випуску їжі в кишечник. Часто вражає цибулини 12-палої кишки.
- Залозиста. Утворення наростів поліповидної форми, що складаються із залозистих клітин.
- Поліпоподібна. Доброякісне новоутворення, поодинокі або множинні ущільнення, що мають щільні структурні зміни.
Перші симптоми хвороби
Під час захворювання у пацієнтів може відзначатися підвищення температури.
Захворювання вважається прихованим, тому прояв не завжди відбувається на перших етапах утворення. Це значно ускладнює діагностику хвороби і її наявність визначається на стадії запущеної форми. Загальними ознаками патології є підвищення температури, слабкість і апатія, кількісне збільшення лімфоцитів і зниження альбумінового рівня. За доброякісних новоутворень симптоми відсутні, для злоякісних пухлин характерні сильні болі в животі та диспептичні розлади. Часто пацієнтів із лімфолікулярною гіперплазією мучить нудота, печія і блювота.
Ускладнення
Як і інші ураження ШКТ, лімфолікулярна гіперплазія може призвести до небажаних наслідків. Доброякісні утворення особливо не впливають на ускладнення проблеми, але іноді поліпи утворюються на місцях ерозії і починають кровоточити, утворюючи відкриті рани. Це призводить до формування уражень стінок шлунка, виразок і злоякісних пухлин. Великі скупчення ущільнень формують дегенеративну оболонку, яка нездатна виконувати функції, через що відбуваються порушення і патологічні дисфункції. Найнебезпечнішим результатом таких процесів є злоякісна пухлина різних розмірів.
Рання діагностика – основа лікування
Усі діагностичні заходи проводяться для встановлення особливостей захворювання, діагностувати хворобу без застосування медичної апаратури неможливо. Лікування лімфолікулярної гіперплазії починається з діагностики та обстеження пацієнта. Для цього широко використовують:
Визначити наявність патології допоможе процедура ФГДС.
- Рентгенографію, за допомогою якої вдається визначити контури, форму і розміри поліпів на стінках.
- Ендоскопію. Проводять для гістологічного аналізу тканин поліпів.
- Фіброгастродуоденоскопія. Використовують для візуального огляду ШКТ. Процедура доцільна для постановки діагнозу та визначення характеру утворення: поліп чи пухлина.
Лікування патології
Терапія хвороби щільно пов’язана з причинами її виникнення. Фактори, які спричинили патологічні зміни в структурі слизової оболонки, зумовлюють методи впливу на проблему. Принципово важливим нюансом у підборі лікувальних заходів вважаються індивідуальні особливості пацієнта, оскільки багато хто з методик має низку протипоказань. Гіперплазія лікується за допомогою:
- медикаментозної терапії;
- дієти;
- оперативного втручання.
Спеціальна дієта ефективна при захворюванні, яке спричинило неправильне харчування. Такий стан легко стабілізується за рахунок правильного харчування та обмежень. Медикаментозний метод із застосуванням антибіотиків допомагає вилікувати недугу, спричинену ураженням бактерією хелікобактер пілорі. Поліпи, які досягають розмірів більше 1 см, необхідно видаляти хірургічним методом.
Профілактика
Важливим аспектом у запобіганні хворобі є компетентне та закінчене лікування виразок і гастритів, які можуть спровокувати розростання клітин в уражених зонах і призвести до злоякісних пухлин. Рекомендується проходити регулярні медогляди, які допоможуть виявити проблему своєчасно. Правильне та збалансоване харчування, повноцінний відпочинок і дотримання режиму дня позитивно вплинуть на стан мікрофлори й тканин шлунка. Варто уникати стресових ситуацій, рівномірно розподіляти навантаження протягом дня. Рекомендується відмовитися від шкідливих звичок і продуктів харчування.