Часті болі в животі можуть бути симптомом різних захворювань шлунково-кишкового тракту. Щоб точно визначити діагноз, проводиться фіброгастроскопія шлунка – дослідження, яке допомагає виявити захворювання органу травлення. Одне обстеження, проведене на ранніх стадіях хвороби, сприяє запобіганню розвитку небезпечних патологій ШКТ, і навіть може врятувати життя.
Суть методу
Фіброгастроскопія (ФГС) – обстеження шлунка, яке належить до ендоскопічних методів дослідження. Проводять його за допомогою фіброгастроскопа – пристрою, який являє собою гнучку трубку, оснащену оптичним волокном, освітленням, камерою і щипчиками. Вони дають можливість брати волокна органу на аналіз. Крім загального огляду шлунка, також можливе проведення такої додаткової процедури, як біопсія під час фіброгастроскопії. Фіброскопія потребує ретельної підготовки для точних показників обстеження.
Якщо ФГС містить у собі обстеження не тільки шлунка, а й дванадцятипалої кишки, його називають фіброгастродуоденоскопія (ФГДС). Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) означає процедуру, коли обстежують стравохід, шлунок та інші органи травлення. Ці методи дають точне уявлення про стан органів ШКТ, дають змогу поставити правильний діагноз і призначити ефективне лікування.
Показання
Дослідження допомагає діагностувати ранні стадії патологій слизової оболонки.
ФГС призначають за симптомів, які вказують на захворювання шлунково-кишкового тракту. Обстеження допомагає виявити присутність і розвиток гастриту, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних і доброякісних утворень, запалення стравоходу, утворення поліпів і ерозій. На фіброгастроскопію дається направлення за таких скарг пацієнта:
- регулярний біль у ділянці живота;
- постійне відчуття нудоти і блювота;
- відрижка при печії;
- різке зниження ваги за нормального і регулярного харчування;
- погіршення або повна відсутність апетиту.
ФГС – процедура, до якої потрібно правильно готуватися. Її проходять тільки на порожній шлунок, оскільки шматочки неперетравленої їжі можуть заважати дослідженню.
Підготовка до процедури
Кілька днів до процедури рекомендовано вживати тільки легкозасвоювану їжу.
Перед призначенням ФГС лікар дізнається, чи має хворий протипоказання до дослідження, з’ясовує наявність хронічних захворювань і алергії на медикаменти. За необхідності призначають аналіз крові, сечі та калу, рентген шлунка. Якщо людина відчуває тривогу перед обстеженням, призначають седативні препарати. Для найбільш точних результатів дуже важливо правильно підготуватися до процедури і дотримуватися всіх вимог:
- Останній допустимий прийом їжі має відбутися ввечері, не пізніше 19-ї години. Перед обстеженням снідати також заборонено.
- Слід призупинити вживання важкої їжі (м’ясо, бобові, риба) на кілька днів. Ці продукти важкозасвоювані й можуть не перетравитися повністю до призначеного дня. А також заборонено вживання алкоголю.
- Перед процедурою не можна палити і жувати жувальну гумку, оскільки це сприяє збільшеному виробленню шлункового соку.
- Не можна пити рідину за 4 години до обстеження.
Як роблять фіброгастроскопію
Введення трубки може викликати блювотний рефлекс.
Якщо процедура протікає без ускладнень, вона займає не більше 15 хвилин. Щоб уникнути неприємних відчуттів і блювотного рефлексу, лікар обробляє порожнину рота і корінь язика аерозолем, що містить лідокаїн. Людина лягає на лівий бік, випрямивши спину. Спеціальний нагубник затискається зубами. Він сприяє комфортному проникненню трубки в стравохід. Для розширення порожнини горла робиться ковток і фіброскоп проникає в шлунок. При цьому можуть виникати блювотні позиви, що є нормою. Дискомфорт можна зменшити за допомогою спеціальної техніки дихання під керівництвом лікаря. Для комфортнішого огляду, складки шлунка роздуваються повітрям. Коли трубка проникає всередину, лікар оцінює стан органу за допомогою вбудованої камери. За необхідності відбувається видалення новоутворень, біопсія або вилучення тканин для подальшого аналізу. Після проведення обстеження хворому необхідний спокій.
Розрізняють кілька видів проведення ФГС:
- Загальний наркоз. Роблять анестезію, препарат вводиться внутрішньовенно, що викликає короткочасний сон. Проводиться у дітей молодше 6 років.
- Трансназально. Тонка трубка вводиться через ніс, що не викликає блювотного рефлексу. Такий спосіб дає змогу визначити кислотність шлунка без зайвого дискомфорту.
- За допомогою капсули. Хворий ковтає мікрокапсулу з вбудованим датчиком, сигнали якого передаються на спеціальний апарат-приймач, прикріплений до тіла.
Протипоказання
За наявності запального процесу дослідження не проводять.
Існують патології та захворювання, за яких ФГС проводити заборонено, до таких належать:
- Захворювання серцево-судинної системи:
- інфаркт міокарда;
- інсульт у гострій формі;
- стенокардія;
- гіпертонія.
- Збільшення щитоподібної залози.
- Запалення слизової оболонки горла.
- Стеноз.
- Астма.
- Цироз печінки.
- Погіршене згортання крові.
- Психічні розлади.
Результати
Під час огляду органів шлунково-кишкового тракту, зображення з камери фіброгастроскопа транслюється на екран і фіксується в пам’яті комп’ютера. Виходячи з результатів ФГС, лікар ставить діагноз. Стан травних органів визначається за такими факторами: забарвлення оболонки, присутність крововиливу, ерозії або гною, складки органу чітко проглядаються.
Для здорової людини характерні такі ознаки:
- Колір слизової рожевий або червоний.
- На стінках шлунка присутня невелика кількість слизу.
- Складки органу чітко позначені.
На тлі ерозії виникають синці.
При наявних захворюваннях результати такі:
- Гастрит:
- крововилив на стінках органу та слиз;
- помітна набряклість складок і гіперемія.
- Виразка:
- ерозії яскраво-червоного кольору і кровотечі;
- спостерігається гнійний наліт і рани.
- Рак:
- складки розгладжені;
- наліт сіро-білого кольору;
- помітне новоутворення.
Ускладнення
Після проведення процедури небажані ефекти виникають вкрай рідко. Зазвичай це відбувається, коли порушується техніка проведення, підготовка до процедури була виконана неправильно, через некоректне введення ендоскопа або присутність у пацієнта алергії на певні препарати. У разі ускладнень можуть виникнути травма і розрив стравоходу, порушення цілісності тканин гортані та слизової органів, кровотечі, перфорація шлунка.