Хронічний гастрит у дітей: симптоми, лікування, дієта

Таке захворювання, як дитячий гастрит, уже давно не дивує педіатрів і гастроентерологів. Хронічний гастрит у дітей виникає внаслідок зниження захисних властивостей оболонки слизових оболонок стінок шлунка. Внаслідок цього відбувається порушення секреторної та моторної функцій роботи епігастрію. Неправильне харчування часто стає причиною захворювання. Таким чином, за відсутності необхідного догляду та лікування, гострий гастрит переходить у хронічну форму, спричиняючи в малюка серйозні збої в роботі кишківника і шлунка. Тому важливо за першої ж поміченої симптоматики звернутися до лікаря-гастроентеролога.

Етіологія та патогенез

Найчастіше гастрит у малюків протікає разом із таким захворюванням, як гастродуоденіт. Патогенез хронічної форми хвороби в дітей полягає в збої співвідношення між показниками кислотної агресії шлункового соку і захистом слизових стінок епігастрію. Причинами виникнення таких захворювань є:

  • патології внутрішніх органів;
  • вживання алкогольних напоїв;
  • слабка циркуляція крові;
  • тривала тютюнозалежність;
  • присутність у перевищеній кількості бактерій групи H. pylori;
  • схильність до таких захворювань, як гастрит;
  • порушення активності відділів шлунково-кишкового тракту, спричинене стресовими ситуаціями;
  • прийом саліцилатів, а також сульфамідних препаратів;
  • еозонофільний гастрит, спричинений харчовим алергеном;
  • вживання нездорової їжі, а також відсутність здорового раціону.

Симптоми захворювання

Ендоскопічне дослідження шлунка використовується для визначення локалізації захворювання.

Клінічні прояви хронічного гастриту і гастродуоденіту в дітей шкільного віку дуже схожі, і визначити локалізацію та вчасно помітити й розрізнити ознаки важко. Тому використовують ендоскопічні методи діагностики. Характерні симптоми гастриту такі:

  • нападоподібний і сильний тривалий больовий синдром у животі (в епігастральній ділянці);
  • нудота, блювота із залишками жовчі;
  • підвищена температура;
  • прояв хворобливих відчуттів у ділянці шлунка після прийому їжі (20-30 хв.);
  • диспептичні розлади;
  • зниження апетиту, відрижка;
  • хронічна інтоксикація, визначена лікарем під час огляду, блідість, скидання ваги, болючість під час пальпації в правому підребер’ї.

Діагностика хвороби

Для визначення наявності хвороби проводиться диференціальна діагностика. Використовується спосіб фіброезофагогастродуоденоскопії. Мета процедури – виявити зміни в стані слизового шару епігастрія. Також визначають наявність рефлюксу, стан гастриту, беруть біоматеріал для можливої перевірки поставленого діагнозу. При виявленні бактерій групи Helicobacter pylori встановлюють більш чіткий прогноз. Існують інші методи визначення збудника захворювання. Метод ІФА дає змогу вивчити кал малюка і визначити титр специфічних антитіл проти хелікобактерних мікроорганізмів класів А і G.

Морфологічне дослідження вважається вирішальним у процесі визначення захворювання.

Діагностика гастриту проводиться і методом морфологічного дослідження, що вважається визначальним у процесі визначення хвороби в дітей. Суть методики в реакції бактерій, що знаходяться в оболонках слизової шлунка, на препарати гістологічної групи. Застосовують і цитологічну методику. Уреазний тест покаже можливу активну реакцію в біопаті слизової матерії стінок епігастрію. Для такої процедури якісний препарат поміщають в агароподібне середовище, в якому міститься субстратний компонент, буферний розчин і визначальний індикатор.

Лікування захворювання

Після повного діагностування хвороби, згідно з рекомендацією, яку видав лікар, пацієнт приступає до терапії. Хронічний гастрит і гастродуоденіт у дітей лікується за такими методами:

  • немедикаментозне приймання препаратів;
  • дотримання дієти;
  • вживання медикаментів;
  • фітотерапія.

Немедикаментозне лікування

До першого типу належить корекція розладів методом психологічного впливу. Це дасть змогу сформувати раціональне ставлення малюка до захворювання. Ендокринолог упродовж можливих сеансів визначає особливості та специфіку характеру юного пацієнта, з’ясовує психологічні аспекти стосунків у домі та сім’ї, за можливості визначає фактор психотравматизму.

Дієта як основа лікування

Основою лікувальної дієти є дробове харчування.

Раціон має бути дробовим (5-6 прийомів їжі за добу). Їжу слід приймати в порізаному, подрібненому вигляді. Спосіб приготування – на пару. Прийом їжі з високою або низькою температурою згубно впливає і руйнує слизову оболонку шлунка. Суворо заборонені до вживання: смажена їжа, копчена, солона, газовані напої, приправи, продукти, що складаються з органічних кислот, а також солодке (шоколад, цукерки).

Прийом медикаментозних засобів

Гастрит у дитини лікується трикомпонентною схемою протягом тижня. При цьому можливим є включення до складу вісмуту. Тоді його дають у комплексі з такими препаратами, як «Ніфурател», а також «Метронідазол». Якщо ж вісмут виключений, то докладна інструкція терапії хронічного гастриту складатиметься з прийому антисекреторних препаратів разом з «Амоксициліном», блокаторами Н+/К±АТФази і «Ніфурателом». Прийом «Алмагеля» становить 3 дози на день. Курс лікування 3 тижні.

Фітотерапія

Хронічна форма гастриту зі зниженою концентрацією соляної кислоти лікується прийомом відвару з трав материнки, деревію, золототисячнику, подорожника і кореня оману. За умови, що кислотність підвищена, малюкам дають шлункові збори. Тривалість терапії складе два тижні. Кількість повторів за рік 2-3 рази.

Профілактика хвороби та прогноз

Правильне харчування дитини є головним способом профілактики захворювання.

Завжди легше попередити захворювання, ніж лікувати його незворотні наслідки. Щоб уникнути хронічної форми гастриту в малюків, необхідно дотримуватися правильного раціону. Профілактика не дасть пошкодити стінки епігастрію. Дієта допоможе зрозуміти дитині ще з 5 років, які продукти приносять користь, а які можуть завдати шкоди маленькому організму.

Своєчасне звернення до лікаря допоможе отримати швидкий ефект від лікування.

Що стосується результату, то ефективно проведена ерадикаційна терапія дає позитивний прогноз. Можливість заново заразитися бактеріями роду H. pylori настає не більше ніж у 1%. Після ерадикації H. pylori запальні реакції слизових стінок епігастрію зникнуть упродовж півроку, що є дуже хорошим показником. Якщо відсутні клінічні симптоми хронічного захворювання, то пацієнту не потрібна додаткова терапія та прийом препаратів.