Ерозивний антральний гастрит: симптоми, лікування

Лікувати ерозивний антральний гастрит необхідно комплексно, оскільки він спричиняє розвиток важких симптомів. До основних проявів патології відносять виражений біль, порушення травлення і кровотечу зі слизової оболонки. Спровокувати розвиток хвороби може неправильне харчування або приймання лікарських препаратів, що токсично впливають на слизову оболонку.

Чому розвивається

Антральна ділянка шлунка розташована в безпосередній близькості до дванадцятипалої кишки, тому гастрит у цій частині органу є дуже небезпечним захворюванням.

Спровокувати ерозивний гастрит антральної зони може вплив на організм людини таких чинників:

  • порушення режиму харчування, що включає переїдання або, навпаки, недоїдання;
  • вживання шкідливої їжі;
  • шкідливі звички, такі як куріння або надмірне вживання алкоголю;
  • аутоімунний процес;
  • оперативне втручання, що проводиться в шлунку;
  • прийом медикаментозних препаратів;
  • гормональні порушення;
  • вплив Хелікобактер пілорі;
  • отруєння токсичними речовинами.

Симптоми патології

Білий наліт на язиці свідчить про порушення травного процесу.

Хронічний ерозивний антральний гастрит у період загострення викликає в пацієнта розвиток таких ознак хвороби, як:

  • ниючий, сисний або гнітючий біль в епігастрії;
  • відчуття переповнення шлунка;
  • раннє насичення під час їжі;
  • відсутність апетиту;
  • обкладеність язика білим нальотом, що свідчить про порушення процесу травлення загалом;
  • часта відрижка, іноді тухлим запахом;
  • печія;
  • блювота, що приносить полегшення від нудоти, іноді з домішками крові;
  • порушення випорожнення, характерним буде чергування закрепів і проносів;
  • метеоризм і кишкові кольки;
  • симптоми авітамінозу, пов’язаного з недостатнім засвоєнням у шлунку поживних речовин.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу знадобиться проведення фіброгастродуоденоскопії, ультразвукового дослідження органу та рентгенографії з контрастною речовиною. Ці методи дадуть змогу візуалізувати слизову з ерозіями. Поставити діагноз прихованої кровотечі можна під час проведення аналізу калу, що дає змогу виявити геморагічний гастрит. Важливо проведення загального аналізу крові та сечі, при цьому падіння рівня гемоглобіну свідчитиме про кровотечу, що розвинулася. У разі виникнення складнощів у діагностиці проводиться магнітно-резонансна томографія.

Лікування гастропатії

Алмагель застосовується при підвищеній кислотності в шлунку.

Терапія антрального гастриту має бути комплексною і включати в себе дієтичне харчування, прийом медикаментозних засобів, народні методи. А в разі розвитку ускладнень застосовується оперативне втручання з хірургічним усуненням проблеми. У гострий період використовується комплекс терапевтичних заходів. У разі підвищеної кислотності шлункового соку і вираженої печії застосовуються антацидні препарати: «Алмагель» або «Фосфалюгель». А також показані інгібітори протонної помпи і Н-холіноблокатори, які знижують кількість соляної кислоти, що виділяється організмом. До таких засобів відносять «Омепразол», «Ранітидин» і «Фамотидин».

Дієта становить основу лікування гастриту з ерозіями.

У разі недостатньої секреції соляної кислоти застосовуються її штучні замінники. Проти нудоти і блювоти допоможуть засоби, що впливають на блювотний центр довгастого мозку «Метоклопрамід» або «Церукал». За умови виявлення на слизовій шлунка персистенції Хелікобактер пілорі використовують антибактеріальні препарати. Для нормалізації процесу травлення в разі розвитку гастриту антрального відділу шлунка підійде «Мотиліум» або «Іммодіум». Важливим є дотримання правильного режиму харчування та відсутність шкідливих звичок.

Рекомендується уникати вживання жирної, смаженої або гострої їжі, а також кави та алкогольних напоїв, оскільки вони подразнюють слизову шлунка. Перевагу краще віддавати відвареній їжі та приготованій на пару. Усі прийоми їжі поділяють на 5-6 невеликих порцій. Лікування ерозивного антрального гастриту є тривалим процесом і може розтягнутися на багато років. При цьому гастропатія спричиняє лише періодичну появу симптомів, і характеризується періодами загострення та ремісії.