Кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з травною системою, щодня зростає. ЕГДС шлунка в медицині стає пріоритетним методом дослідження, за допомогою якого лікарям вдається детально і конструктивно діагностувати захворювання. Гастроскопія дає змогу більш точно провести огляд слизової тканини шлунка, що дає змогу точно встановити осередок запалення або утворення інших патологій. Такий спосіб значно випереджає рентгенівські знімки та обстеження, зважаючи на те, що підготуватися до процесу нескладно.
Коли призначають
Причин, що передують обстеженню хворого, велика кількість. Лікар може запропонувати діагностику кожному, але існує низка обов’язкових симптомів, за яких процедура ендоскопії необхідна. Найчастіше з проблемами шлунково-кишкового тракту стикаються гастроентерологи, онкологи, терапевти і хірурги. Це викликано тим, що езофагогастроскопія (ЕФГДС) призначена для дослідження пацієнтів, у яких проявляються такі симптоми:
- кровотечі в кишечнику та шлунку;
- випорожнення кольору дьогтю;
- блювота з кров’ю;
- біль в епігастрії;
- анемія;
- дисфагія;
- здуття, ознаки непрохідності;
- болі в черевній порожнині, закрепи, печія і нудота;
- загрудинні болі під час їжі;
- безпричинне зниження ваги;
- діарея, гіркота в роті.
Також призначають, якщо діагностовано:
-
Проводиться огляд стінок при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
запалення, спричинені хелікобактер пілорі (НР).
- рефлюкс-езофагіт;
- виразкове ураження дванадцятипалої кишки;
- наявність чужорідних тіл у шлунку або кишечнику;
- рецидиви після операцій.
ЕГДС здійснюється за допомогою гнучкого зонда з еластичних медичних матеріалів і відрізняється від інших методів діагностики. На кінці трубки волокниста оптика зі встановленою мікрокамерою і лампою. Управління обладнанням відбувається ручним способом. Це дає змогу лікареві самостійно направляти техніку на обстежувані ділянки шлунка, регулювати глибину і повороти камери, проводити аналізи під час маніпуляцій. Витягується апарат акуратно, щоб не пошкодити слизову оболонку органів ШКТ.
Ефективність і результативність ЕГДС залежить як від лікаря, так і від обстежуваного, тому необхідно дотримуватися всіх рекомендацій перед проведенням дослідження.
Підготовка
Підготовка до езофагогастродуоденоскопії вимагає особливої ретельності, щоб не нашкодити хворому і тканинам органів. Багато хворих опираються цій процедурі, оскільки процес неприємний і багато хто відчуває блювотні рефлекси та дискомфорт. Але, якщо провести низку підготовчих заходів перед ЕГДС, можна уникнути цих станів. Підготовка до дослідження включає в себе алгоритм встановлених рекомендацій, які посприяють правильному і безболісному процесу.
Підготовка виключає помилкову постановку діагнозу.
Підготовка до ЕГДС включає:
- За 12 годин до процедури:
- легка вечеря без газоутворювальних і молочних продуктів;
- відмова від приймання ліків, що підвищують кислотність і від куріння;
- прийом легких заспокійливих препаратів на ніч.
- За 1-2 години до обстеження:
- виключити приймання будь-яких лікарських препаратів, крім заспокійливого, схваленого лікарем.
Під час маніпуляцій використовується лідокаїн, що зменшує неприємні відчуття, тому слід зберігати спокій, за можливості розслабитися, дихати глибоко і рівномірно. Після дослідження пацієнт відчуває першіння в горлі та дискомфорт, перший прийом їжі дозволяється через 10 хвилин. Якщо проводилося дослідження з біопсією, пацієнту заборонено вживати протягом доби гарячі та холодні продукти. Усе має бути підігріте, вода тільки тепла. По завершенні хворому рекомендується залишатися в кабінеті 5-10 хвилин.
Протипоказання
Готуватися до ЕГДС і пройти повний анамнез необхідно, щоб уникнути нестандартних ситуацій і ускладнень, оскільки проведення діагностики має низку протипоказань, які необхідно встановити перед початком маніпуляцій. До процедури не допускаються особи, у яких:
- важкі психічні розлади;
- гострі захворювання, хвороби крові;
- варикоз вен стравоходу;
- стеноз;
- перенесений інфаркт та інсульт;
- проблеми із серцем;
- ішемія;
- гіпертонія;
- аневризма;
- порушена мозкова кровотеча;
- серцево-судинна недостатність.
Як проводиться
Проводиться в умовах клініки і під контролем медперсоналу.
Після анамнезу, визначення протипоказань і перевірки відсутності алергії на лідокаїн, горло пацієнта обробляють місцевою анестезією. Хворий лягає на кушетку на лівий бік. Дослідження ЕГДС проводиться як через рот, так і назально. Апарат не ускладнює дихання у всіх варіантах методики та дає змогу встановити наявність бактерії НР. Повільно лікар вводить зонд, у міру занурення обстежуючи всі ділянки травної системи: стравохід, шлунок, ДПК та її цибулину. Уражені ділянки або запалення відображаються на екрані, і за необхідності вилучається матеріал для біопсії. Ендоскопія має особливість: через апарат вводиться повітря, щоб розширити стінки шлунка для детальної видимості. Після детального огляду зонд поступово й акуратно виводять з організму, щоб не поранити слизові тканини.
Розшифровка
Аналіз результатів, узятих під час маніпуляції, і висновок після проведення обстеження фіксується у висновку. Результати зіставляють із нормою, і в разі відмінності від норми, вказують відхилення. Різниця в показниках свідчить про присутність проблеми та про ступінь її розвитку. Розшифровка робиться лікарем, який проводив обстеження, вказується відхилення, і що означає, якщо результат відрізняється від норми. Будь-яка відмінність від встановлених норм є причиною для подальшої діагностики за допомогою УЗД. Також досліджують:
- Стравохід. Середня довжина 25-28 см, слизова світла, волокнистої структури. Є поздовжні складки, що утворюють «розетку» сфінктера, який у нормі щільно зімкнутий.
- Шлунок. Слизова світло-рожева, але більш насиченого кольору, ніж у стравоході. Контури гладкі, блискучі, зі слизом. Поздовжні складки, висотою 5 см, на дні шлунка можливий сік.
- ДПК. Діаметр – 3-3,5 см, довжина 24-31 см. Блідо-рожева слизова оболонка, є одна поздовжня складка, на якій видно великий і малий дуоденальні сосочки. На їхній вершині відкриваються жовчна та панкреатична протоки.
Ускладнення, спричинені аналізом
Езофагоскопія здійснюється за допомогою обладнання, яке зводить ризик виникнення ускладнень до мінімуму. Але навіть сучасна медицина може завдати шкоди при неправильному процесі діагностування. Основним негативним станом після маніпуляції є перфорація шлункових тканин, ризик крововиливу в разі ураження стінки, коли роблять маніпуляції зондом або під час проведення біопсії. Багато що залежить від людини, оскільки під час дослідження можливий панічний стан, за якого відбувається аспіраційна пневмонія. Тому важливо дотримуватися спокою та розслабленості. Рідко спостерігається підвищення артеріального тиску, але цей стан викликаний більшою мірою переживанням і страхом перед процесом.