Частою причиною розвитку гастриту і виразкової хвороби виступає шлункова бактерія. Рання діагностика Хелікобактер пілорі дає змогу вчасно почати терапію й уникнути небезпечних ускладнень, серед яких перфорація виразки та рак шлунка. Численність діагностичних процедур дає право вибору найбільш ефективної або підходящої в кожному окремому випадку.
Показання
Тест на хелікобактер рекомендується при вже встановленому діагнозі гастрит, бульбіт, рефлюкс-езофагіт або виразкова хвороба для уточнення етіології захворювання. Тяжкість і біль у шлунку, нудота, печія, блювота, порушення травлення та випорожнення – усе це причини для повного обстеження, включно з тестами з визначенням H. pylori.
Якщо у когось із членів сім’ї діагностували хелікобактерну інфекцію, то це є показанням до обстеження всіх її членів.
Аналізи на хелікобактерії
Методи діагностики Helicobacter pylori поділяються на інвазивні та неінвазивні. Гастроскопія з біопсією матеріалу для подальшого цитологічного дослідження – основа першого з них. Другий метод діагностики helicobacter pylori виявляє збудника в калі, крові або видихуваному повітрі пацієнта. Результативність і точність залежить від правильної підготовки до нього, дотримання алгоритму проведення дослідження, якості реагентів.
Визначення по крові
Визначити бактерію можна за допомогою імуноферментного аналізу крові.
Кров використовують для проведення дослідження на антитіла та їхні білкові компоненти, імуноферментного дослідження, а також полімеразної ланцюгової реакції. Підготовка до дослідження нескладна. За 8-10 годин до обстеження забороняється вживати алкоголь, жирну їжу і медикаменти, рекомендують виключити фізичні навантаження. Здають аналіз вранці, натщесерце. Венозну кров після забору поміщають у пробірку з коагулянтом, за допомогою якого відділяється сироватка. З нею далі й працюють.
Найбільш достовірно визначить наявність або відсутність бактерії аналіз ПЛР. Він оцінюється як позитивний або негативний, але не визначає рівень патогенності. Результати ІФА показують концентрацію антитіл до бактерії. Вираженість і величина показника вказує на давність і масштаби зараження організму. Аналіз крові на визначення специфічних імуноглобулінів найінформативніший, але водночас має вагомі недоліки: визначає хелікобактерію на будь-якій стадії життєдіяльності та тривалість виконання не менше місяця. З його допомогою визначають:
- Ig A вказує на інтенсивний запальний процес на ранній стадії зараження;
- Ig М дає змогу стверджувати про інфікування за відсутності симптомів;
- Ig G визначає наявність як живих, так і вже неактивних бактерій.
Дослідження калу
72 години до забору біоматеріалу не можна приймати жодних ліків.
Найменш травматичний і достовірний спосіб визначення інфікування пацієнта. Для отримання правильних результатів, необхідно дотримуватися певних нескладних правил забору фекалій. За три доби до перевірки, потрібно повністю виключити вживання будь-яких медикаментів, алкоголю і жирних продуктів. Зібрати матеріал потрібно з трьох різних точок у стерильний посуд і відправити в лабораторію протягом 2 годин.
Однією з найбільш достовірних методик проведення цього дослідження є класичний посів бакматеріалу на поживне середовище. Нанесений мазок дає ріст колоніям, за якими визначають характеристики та властивості збудника, його кількісний показник і чутливість до антибактеріальних препаратів. Час проведення цього дослідження 7-10 днів. Імунологічний аналіз калу виявляє комплекс антитіло+антиген за допомогою «поміченого» антитіла. Термін проведення такого дослідження – доба.
Молекулярно-генетична діагностика методом ПЛР визначає специфічну ДНК бактерії як у процесі інфікування, так і після пройденого лікування. Висока чутливість і специфічність цього методу, а також простота проведення роблять його найбільш затребуваним серед інших подібних досліджень.
Дихальний тест
Цей вид діагностики визнано найефективнішим у багатьох країнах. Він ґрунтується на хімічних реакціях, які викликає уреазна активність бактерії. Для проведення використовують два реагенти: ізотоп вуглецю або розчин карбаміду. У першому випадку пацієнту дають випити реактив із міченим вуглецем і сечовиною. Якщо в шлунку присутня бактерія, то її фермент уреаза гідролізує сечовину з утворенням парів вуглекислого газу й амонію. Їх виділення під час видиху фіксується на газоаналізаторі та свідчить про наявність хелікобактерної інфекції.
Helic-test може проводитися серед усіх груп пацієнтів без винятку.
Суть Helic-test з використанням карбаміду та сама, з тією лише різницею, що апаратура фіксує у видихуваному повітрі пари аміаку. Обидва тести не мають протипоказань до проведення, а рівень достовірності від 75 до 95%. Підготовка до дослідження аналогічна всім іншим описаним процедурам, додатково просять не палити і почистити ротову порожнину за 3 години до проведення діагностики.
Проведення дихального тесту з міченим вуглецем безпечне для дітей і вагітних.
Інші методи діагностики
Інвазивні методи виявлення Helicobacter pylori проводяться під час ФГДС за допомогою спеціального обладнання. Оглядаючи слизову оболонку органів, можна за непрямими ознаками визначити наявність або відсутність бактерії. Для більш достовірних даних, проводять біопсію слизової і досліджують її, використовуючи різні методи, серед яких:
- фазово-контрастна мікроскопія;
- гістологія;
- імуногістохімія;
- уреазний тест;
- цитологія.
Призначити аналізи для діагностики Хелікобактер пілорі може терапевт, гастроентеролог і навіть педіатр. Багато з них атравматичні та досить інформативні. З огляду на те, що захворювання, пов’язані з її активністю, лікують насамперед антибіотиками, які мають низку небажаних для людини проявів, дуже важливим є точна діагностика її присутності для правильного та максимально безпечного лікування.