Напівпричепи-самоскиди – це спецтехніка, яка активно використовується для перевезення різноманітних сипучих вантажів, як-от руда, вугілля, щебінь, земля, гравій, зерно, пісок та інші.
Особливості самосвальних напівпричепів
Напівпричепи самоскиди в Україні дуже затребувані у сільському господарстві. Раніше для цих цілей використовували переважно автомобілі-самоскиди. Згодом багато хто зрозумів, що набагато ефективніше застосовувати напівпричіп самоскид. Це пов’язано з тим, що така техніка вирізняється більшою вантажопідйомністю порівняно з вантажівками, і водночас вона коштує у 2 рази менше традиційного вантажного автотранспорту. Крім того, самосвальні автопоїзди мають гіршу маневреність і прохідність, що дуже важливо в умовах сільського господарства, а також на різних будівельних майданчиках.
Напівпричепи самоскиди
Кузов цієї техніки виготовляється з міцного цільного металу, що дає можливість їй перевозити великі обсяги вантажу. Кузов самосвального напівпричепа може перекидатися для вивантаження вмісту як за допомогою гідравлічного підйомника, так і за допомогою телескопічного циліндра. Різні моделі дають змогу керувати процесом розвантаження як безпосередньо з кабіни тягача, так і зовні, використовуючи спеціальні пристосування і маніпулятори.
Види й технічні характеристики самоскидних напівпричепів
Існує кілька основних видів напівпричепів-самоскидів, які відрізняються за такими характеристиками:
- спосіб розвантаження;
- кількість осей і вантажопідйомність;
- форма кузова;
- обсяг кузова;
- матеріал виготовлення;
- спосіб розвантаження вмісту.
Напівпричепи можуть мати розвантаження з одного боку (збоку або ззаду), двостороннє, коли можна вивантажувати вантаж з двох боків, а також універсальне – вивантаження проводиться з трьох сторін кузова. Найбільш популярним є перший тип (з одностороннім розвантаженням). Однак якщо планується експлуатація техніки в обмежених приміщеннях, тоді оптимальним варіантом буде універсальний самоскид.Також за цим параметром розрізняють напівпричепи похилого і примусового вивантаження. У разі похилого розвантаження використовують потужні телескопічні підйомники, у примусовому – гвинтовий шнек, який, обертаючись, виштовхує вантаж із кузова. У сільському господарстві найчастіше використовують моделі з бічним розвантаженням, оскільки вантажі вивантажуються в спеціальних ангарах. Техніка із заднім розвантаженням популярна через оптимальне поєднання низької ваги кузова і можливості перевозити значні обсяги вантажу. Також вона цінується за простоту конструкції таких напівпричепів.
Вантажопідйомність і кількість осей
Здатність напівпричепів перевозити певну кількість вантажу безпосередньо пов’язана з кількістю осей. Самоскиди можуть бути дво-, три- і чотиривісними. Двовісні моделі можуть перевозити до 25 т вантажу, тривісні – до 35 т, чотиривісні – близько 45 т. Кожна модель таких самоскидів має посилену раму.
Форма кузова
Напівпричіп-самоскид може бути напівкруглим або квадратним. Перший варіант відрізняється меншою вагою, відсутністю зварних швів на бортах, що прискорює його вивантаження і гарантує більшу стійкість вантажівки. Однак він використовується тільки для сипучих вантажів. Квадратна форма кузова вважається універсальною, оскільки вона дає змогу перевозити різні вантажі.
Обсяг кузова
Самоскидний напівпричіп має набагато більший об’єм порівняно з вантажівкою самоскидом і варіюється в межах від 26 до 70 м3. Залежно від призначення, вибирають і об’єм кузова напівпричепа. Так, для сипучих матеріалів дрібної фракції зазвичай використовують самосвальні напівпричепи об’ємом близько 28 м3, для транспортування кам’яного вугілля – 35 м3, а оптимальною місткістю для перевезення важких порід є 50 м3.
Матеріал виготовлення кузова
Для виробництва цієї техніки використовується алюміній або сталь. Більш легкий алюмінієвий кузов має товщину стінок 3 мм і підходить для об’ємних вантажів невеликої ваги. Для таких варіантів застосовують пневматичну підвіску. Сталеві моделі з товщиною стінок не менше 6 мм використовуються для транспортування важких і твердих вантажів. Вони потребують міцної ресорної підвіски.