Виникає шлунковий свищ унаслідок лікарської помилки, травми, неякісних післяопераційних швів або вроджених аномалій будови органів шлунково-кишкового тракту. При цьому у пацієнта розвивається сильна інтоксикація, порушується процес травлення, з’являється виснаження, а у важких випадках патологія призводить до сепсису, що загрожує інфекційно-токсичним шоком і летальним результатом.
Свищевий хід найчастіше формується в шлунку.
Причини розвитку
Свищі шлунково-кишкового тракту виникають унаслідок впливу на організм людини таких чинників:
- вроджені вади;
- генетичні аномалії;
- травмування;
- злоякісне новоутворення;
- вплив радіації;
- гнійно-деструктивний процес;
- порушення цілісності швів після виконання хірургічної маніпуляції;
- часткова непрохідність накладеного анастомозу;
- чужорідне тіло в шлунку;
- наявність вогнища хронічної інфекції;
- грижові випинання передньої черевної стінки.
Розвиток нориць часто зумовлений помилкою під час проведення оперативного втручання з приводу різних запальних і травматичних ушкоджень шлунково-кишкового тракту. Іноді патологічний отвір формується під час прориву гнійника в разі інфікування одного з органів черевної порожнини. Можливе утворення норицевого ходу в процесі розпаду ракової пухлини або під час руйнівного впливу радіації.
Різновиди
Причини розвитку захворювання різні й загрожують життю.
Виділяють внутрішні та зовнішні нориці. Вони розрізняються між собою тим, що внутрішні сполучають порожнину шлунка з іншими органами, при цьому відсутній контакт із зовнішнім середовищем. Зовнішні виходять на поверхню шкіри і є більш несприятливими в плані тривалого і важкого загоєння, оскільки присутнє постійне інфікування. Залежно від будови розрізняють губовидні та трубчасті нориці. Перший не має власного каналу і спаяний безпосередньо зі шкірою. Трубчастий може мати довгий і висланий епітелієм канал.
Як запідозрити проблему
Шлунковий свищ спричиняє розвиток у пацієнта таких характерних клінічних симптомів, як:
- сильний і гострий біль у животі;
- запах калових мас із рота;
- порушення процесу травлення;
- метеоризм;
- печія;
- нудота і блювота;
- порушення апетиту;
- виснаження;
- слабкість і втома;
- дратівливість;
- пронос;
- порушення засвоєння білка;
- головний біль;
- запаморочення;
- сильна інтоксикація;
- депресивний стан;
- поширення інфекції на сусідні органи;
- сепсис або зараження крові;
- порушення водно-електролітного балансу;
- мацерація шкіри навколо норицевого отвору;
- кровотеча.
Стан небезпечний і без терапії загрожує серйозними ускладненнями.
Шлункова або кишкова нориця з’являється на тлі проведеного оперативного втручання або під час діагностування в людини іншої важкої запально-дегенеративної патології, яка провокує руйнування м’яких тканин органу. При цьому в пацієнта порушується нормальний процес травлення, виникає профузний пронос, не засвоюються компоненти їжі, що спричиняє білкове голодування і втрату маси тіла. Спричинити аномальний отвір можуть ракові новоутворення шлунка на стадії деструкції тканин. Такий стан часто є вродженим, що свідчить про внутрішньоутробні аномалії.
Методи діагностики
Запідозрити шлункову, тонко- або товстокишкову норицю можна за наявністю в пацієнта характерної клінічної картини, під час збору анамнезу хвороби з присутністю оперативного втручання, а також під час огляду, якщо норицевий хід зовнішній. Для підтвердження діагнозу проводиться ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Можливе виконання рентгенографії з попереднім прийомом контрастної речовини всередину, що допомагає візуалізувати структуру ШКТ. Також показана магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія. Здається загальний і біохімічний аналіз крові для визначення стану водно-електролітного та білкового обміну в організмі людини. Також рекомендується провести фістулографію, яка полягає у введенні контрастної речовини всередину норицевого ходу з подальшою рентгенографією. У разі ураження шлунка показана езофагогастроскопія.
Ефективне лікування
Терапія полягає в проведенні оперативного втручання з метою закрити норицевий хід. Перед виконанням маніпуляції необхідно провести медикаментозне лікування, що запобігатиме появі нориць у подальшому і зменшить ризик інфікування післяопераційної рани. Пацієнту призначаються антибактеріальні препарати, частіше широкого спектра дії та вітамінно-мінеральні комплекси.
Перед хірургічною маніпуляцією потрібно також виконати таку низку дій:
- зменшити кількість вмісту, який проходить по свищевому ходу;
- провести санацію вогнища в ділянці свища;
- інактивувати травні ферменти та шлунковий сік;
- провести корекцію водно-електролітних порушень;
- нормалізувати об’єм циркулюючої крові.
Необхідно пройти лікування, скорегувати харчування і спосіб життя.
Важливо нормалізувати харчування пацієнта. Раціон людини необхідно збалансувати за вмістом білків, жирів і вуглеводів, а також він має бути насичений вітамінами та мінералами. Іноді рекомендується харчуватися через зонд, що знизить ризик потрапляння харчової грудки в норицевий хід. У рідкісних випадках лікування нориці проводиться консервативно, коли хворому проводять підтримуючу терапію, отвір заживає самостійно. Таке трапляється за відсутності інфекції всередині свища.
Хворому важливо відмовитися від шкідливих звичок, не курити і не вживати алкоголь.
Заходи профілактики та прогнози
Шлункова нориця найчастіше є результатом неправильно виконаного оперативного втручання, тому профілактика патології полягає в проведенні ретельної передопераційної підготовки пацієнта і достатньої кваліфікації хірурга. Прогноз для життя хворого зі свищем – несприятливий, тому що існує доволі високий ризик ускладнень із подальшим летальним результатом через сепсис.
Відповісти