Існує безліч різновидів раку шлунково-кишкового тракту. Скірр шлунка належить до онкологічних патологій гастроінтестинальної системи, які поводяться досить агресивно. Його також називають фіброзним, оскільки представлений він щільними, дифузно розсіяними по слизовій тяжами. Результатом такої форми пухлини стає проростання в глибокі тканини, метастазування в підслизовий шар, лімфатичні вузли та очеревину. Диференціальна діагностика проводиться за допомогою інструментальних методів. Лікування частіше радикальне і полягає у видаленні шлунка з ураженими лімфовузлами.
Причини скірра шлунка
Скіррозний рак виникає на тлі таких патологій:
- Атрофічна форма хронічного гастриту. Ця хвороба вважається передраковою, оскільки сприяє дисплазії клітин слизової шлунка.
- Перніціозна анемія. Ця форма недокрів’я також називається B12-дефіцитною або мегалобластною. Виникає вона на тлі порушення функціонування слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, і як результат, поганого всмоктування вітамінів.
- Резекція частини шлунка. Після проведення радикальної операції скіррозна форма раку виникає через кілька десятків років, як пізнє ускладнення.
- Інфікування бактерією Хелікобактер пілорі. У людей, уражених патогенним мікроорганізмом, рак розвивається в кілька разів частіше.
- Хвороба Менетріє. Ця недуга характеризується розростанням залозистих утворень шлунка.
- Шлункові поліпи. Оскільки вони здатні озлоякіснюватися, ці структури є високим фактором ризику скірра.
- Стравохід Барретта. Ця патологія є ускладненням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що супроводжується зворотним надходженням їжі зі шлунка в стравохід.
Новітні дослідження довели, що до скіррозного раку призводять генетичні мутації. Вони відбуваються в гені Е-кадгерин, а також в інших хромосомних структурах, ділянки яких надмірно активуються.
Як проявляється
Хворобу супроводжують постійна нудота і блювотні позиви.
Рак шлунка може тривалий час протікати безсимптомно. Відсутність специфічних ознак робить діагностику важкою та несвоєчасною. Перші прояви скірру – дискомфорт у животі та печія. Пізніше розвиваються такі симптоми:
- Різка втрата ваги. Пухлина потребує поживних речовин, забираючи їх в організму і виснажуючи його.
- Біль в епігастральній ділянці. Вона не носить типової локалізації, є ниючою або тягнучою.
- Нудота, що супроводжується блювотою, яка не приносить полегшення.
- Відраза до деяких видів продуктів, зазвичай до м’ясної їжі.
- Раннє насичення.
- Малокрів’я, що супроводжується зовнішніми проявами – блідістю, темними колами навколо очей.
- Неприємний запах із рота.
Методи діагностики
ЕГДС – найінформативніший метод діагностики.
Скірр – це поліфакторне захворювання. Та все ж природу його вдається встановити на основі грамотного й детального збору анамнестичних даних. Лікар вивчає дані про присутність у пацієнта атрофічної форми запалення шлунка, недокрів’я, оперативних втручань, доброякісних шлункових пухлин і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Як фонові фактори, досліджуються спосіб життя, наявність шкідливих звичок, випадки злоякісних новоутворень гастроінтестинальної системи у близьких родичів, характер дієти. А також виконується низка лабораторних та інструментальних методів обстеження, таких як:
- Загальний аналіз крові. За серозної злоякісної пухлини підвищується швидкість осідання еритроцитів і виникає лейкоцитоз.
- Езофагогастродуоденоскопія. Під час цього інструментального методу відзначаються зміни тканин шлунково-кишкового тракту, їх потовщення і розростання. Звертає на себе увагу звуження просвіту органів.
Способи уточнення стану скіррозного раку
Низка таких інструментальних методів дає змогу уточнити глибину інфільтрації та ступінь метастазування:
- Забір ділянки пухлини на біопсію. Зразки консервуються, нарізаються на мікротомі, забарвлюються спеціальними барвниками і досліджуються під мікроскопом. На підставі цих дій робиться висновок про ступінь і форму дисплазії.
- Ендоскопічна ультрасонографія. Цей метод дає змогу дослідити шлунково-кишковий тракт зсередини і простежити ступінь інвазії раку.
- Комп’ютерна томографія. Вона сигналізує про глибину інфільтрації новоутворення, ступінь ураження лімфатичних вузлів і сусідніх органів.
- Діагностична лапароскопія. Це методика з безпосереднім втручанням у черевну порожнину. Вона дає найбільш точні дані про стан ракової пухлини. Але метод небезпечний ризиком пошкодження новоутворення з подальшим агресивним метастазуванням.
Як лікувати
Хвороба лікується частковим або повним видаленням ураженого органу.
Скірр лікують радикально. Найчастіше це часткова резекція уражених ділянок шлунково-кишкового тракту. Повне видалення шлунка дає позитивний результат тільки в третині випадків. Обумовлено це метастазуванням у лімфатичні вузли та сусідні органи. Часткова резекція дає змогу зупинити поширення пухлини на тканини, що лежать глибше, припинити відтік метастазів. Лікування без операції малоефективне. Але його застосовують з метою відновлювальної терапії. Вона включає комплекс променевих методик, хіміотерапію, вплив високих температур, гормонів та імунних клітин.
Прогнози патології
При скіррі пацієнти живуть від 1 до 5 років. Залежить виживаність від ступеня поширення новоутворення на глибокі тканини шлунково-кишкового тракту, від метастазування в лімфатичні вузли та очеревину. У разі своєчасно встановленого діагнозу і вчасно розпочатого адекватного лікування прогноз хворого поліпшується. Якщо було зупинено метастази, видалено уражений шлунок і проведено додаткову хіміотерапію, пацієнт здатний прожити кілька років, і якість життя його буде досить високою.