Православні похорони – це підготовка до поховання, саме поховання і поминання покійного за канонами православної церкви.
Земне життя в християнстві розуміється як преуготовленіе до воскресіння і життя вічного, в якій буде перебувати душа і тіло, якому після воскресіння належить повстати нетлінним. Тому смерть – це сон тіла або успіння на церковно-слов’янською мовою. Померлий чоловік розуміється як покійний, тобто, що заснув. Тіло засинає і спочиває, а душа відправляється назустріч Богові. Звідси слово «небіжчик» – людина, що перебуває в спокої після хвилювань земного життя. Тіло і душа людини воскреснуть, тому потрібно забезпечити йому гідне поховання.
Православні традиції та звичаї при похоронах
Наслідком такого ставлення до тіла покійного є православно-християнські традиції поховання і поминання. Короткий опис того, як проводять православні похорони, на який день проводять православні похорони і які православні традиції поховального обряду, дано нижче.
У випадку, коли людина померла далеко від дома, від місця поховання або в іншій країні, можна скористатись послугою перевезення померлих від ритуальної служби “Funeral Repatriation”.
Правила православного похорону
Правила православних похорону – це дотримання канонічних етапів православного обряду. Обов’язково потрібно використовувати обрядові предмети для православних похорону, запропоновані каноном.
- обмивання
- одягання
- укладення в труну
- хрест, саван, ікона
- заупокійні молитви за покійним – панахиди
- заупокійна літія
- відспівування
- поховання
- поминання (поминки)
Етапи православного похоронного обряду
Обмивання – це обряд очищення. Тіло покійного постає перед Господом чистим і непорочним.
Покійного наділяють в чистий одяг, надягають на нього хрест, накривають білим саваном, кроплять свяченою водою, вважають в труну, який розташовують головою до ікон.
Покладання в труну
Очі покійного закрити, уста зімкнути, руки з вкладеною іконою або хрестом розташувати хрестоподібно.
До винесення тіла здійснюють заупокійні молитви за покійним – панахиди. Почати потрібно після положення одягненого тіла на стіл, потім в церкві. Перед винесенням тіла читається заупокійна літія.
Відспівування в храмі
Відспівування закінчується заупокійної літією.
При опусканні в землю священнослужитель читає літію, потім обсипає землею саван покійного, після чого на труну накладається кришка. У разі якщо священнослужителя немає на похоронах, в церкві відправляється чин перекази землі, а проводжав передають землю, яку вони посипаючи на тіло перед тим, як закрити труну.
Після закриття труни і опускання його в землю священнослужитель поливає труну єлеєм, посипає його попелом і зернами пшениці, потім землею. Прощалися кидають в могилу жменю землі. Переказ тіла землі символізує надію на воскресіння -тіло проросте як зерно, кинуте в землю.
На чолі могили водружається хрест під сповідання віри в Господа, на хресті смерть переміг і покликав всіх, хто живе йти його шляхом.
3-й день після смерті.
Це обряд згадування людини і його добрих справ, а також моління за упокій його душі. Поминки проводяться тричі: в день поховання на 3-й день після смерті, на 9-й (дев’ятини) і на 40-й (сороковини).
Поминки в день поховання
Влаштовують відразу після поховання під згадування про Воскресіння Христа на день третій після його страти. Перші два дні після смерті душа померлого перебуває на землі і веде розмову з собою, рідними і близькими.
На поминальну трапезу запрошуються всі, хто проводжав покійного на цвинтарі, а також ті, хто не зміг на них прийти. Перед початком поминок родич покійного стає перед образами з палаючої лампадою і читає 17-ю кафізму Псалтиря, після чого всі читають молитву «Отче наш». Приступаючи до трапези, все осяяли себе хресним знаменням. В ході поминання говорять про померлого.
Меню поминального столу
Першою стравою йде кутя – місиво з цільних зерен рису (або пшениці), родзинок і меду. Зерна – символ Воскресіння (тіло покійного проросте як зерно). Кутю освячують в храмі на панахиді. Ця страва їсть кожен учасник ритуалу. Крім куті їдять млинці та п’ють кисіль і сито (вода з медом). В пост поминальна трапеза пісна, в м’ясоїд скоромна.
Ці поминки відправляються на славу ангелів, які просять Господа помилувати покійного. На дев’ятий день після упокоєння душа покійного постає перед Господом на поклоніння, тому обряд і молитви 9-го дня допомагають душі пройти це випробування гідно. На дев’ятини служиться панахида, а на трапезу звуться близькі покійного. Після другого поминання з 9-го до 40-го дня душа покійного потрапляє в пекло і усвідомлює гріхи вчинені.
Проводяться на славу вознесіння Господнього на 40-й день після Воскресіння. У цей день вирішується доля покійного, якого Господь судить по справах земним і досягненням душі, після чого призначає йому місце по заслугах в очікуванні Страшного Суду. Покійний поминається в цей день для того, щоб душа його постала перед Господом і отримала прийняли обітницю блаженство на небесах. Мета сороковин – постаратися загладити гріхи покійного.
Мета сороковин – постаратися загладити гріхи покійного.
Після сороковин покійний поминається в дні народження, смерті і іменин.
Ставлення православної церкви до кремації
Православна церква негативно ставиться до кремації, оскільки тілу після воскресіння належить повстати перед Господом нетлінним, і поховання тіла в землю висловлює для християн надію на воскресіння. Саме тому християнська церква прийняла і зберігає звичай не знищувати тіло (спалювати), а заривати його в землю – як зерно сіють в землю, щоб воно ожило і зійшло. Кремацію церква допускає тільки в тих випадках, коли іншого виходу немає. Благословення на кремацію потрібно отримати у священика, описавши обставини справи. Урну з прахом після кремації до церкви приносити для відспівування не благословляє. Якщо людини кремують, для нього можна замовити тільки скорочений чин відспівування – заочне відспівування.