Пневматоз шлунка: як діагностують, лікування

Неприємні відчуття важкості або відчуття переповненості в шлунку, часто повторювані сильні відрижки можуть бути сигналом патології – пневматоз шлунка. Для виключення формування патологічного процесу слід звернутися до лікаря. У разі підтвердження діагнозу будуть призначені комплексні терапевтичні заходи. Рекомендуються при пневматозі лікувальні фізичні вправи, дієта, психотерапія.

Різновиди патології

Існує 2 види захворювання, які розрізняють щодо її формування. В організмі ураженого може бути присутнім первинний або вторинний пневматоз. Первинний варіант хвороби розвивається при надмірному психологічному навантаженні в умовах порушеного функціонування шлунково-кишкового тракту. Формування вторинного патологічного процесу під виглядом загострення наявної недуги травної системи відбувається внаслідок постійних стресових ситуацій. За характером перебігу недуги розрізняють органічний, коли надмірна кількість повітря в організмі утворюється внаслідок дефектної побудови чи розміщення органів шлунково-кишкового тракту. А також неврологічний – аерофагія утворюється під час заковтування повітря через нервові перенапруження.

Передумови розвитку пневматозу

Розвивається пневматизація шлунка з багатьох причин. Найчастішими факторами є психічні перевантаження організму та формування або розвиток патологічних процесів в органах травної системи. У дитячому та дитячому віці розвитку пневматизації сприяють харчові розлади або інтоксикація, а також інфікування кишківника. Доросла частина населення скаржиться на пневматоз унаслідок загострень хвороб травного тракту. Основні чинники розвитку патології являють собою:

Патологія може розвинутися на тлі кишкової інвагінації.

  • збої скорочень в органах травлення;
  • здавлювання кишківника;
  • розвиток пухлинних або ракових новоутворень;
  • інвагінація кишечника;
  • інфікування;
  • напади гострого болю;
  • формування або розвиток виразки.

Симптоматика

Головна скарга при пневматизації – надмірне газоутворення, відчуття здуття і метеоризм.

Тривалість та інтенсивність залежить від індивідуальних особливостей, зокрема рівня загазованості; обсягу кістозних утворень і повітряних порожнин. Основними ознаками розвитку патологічного процесу є:

  • відчуття переповненості та дискомфортні відчуття в ділянці кишківника;
  • регулярні безперервні нудота і блювотні рефлекси;
  • збліднення шкірного шару;
  • больові відчуття у вигляді переймів;
  • закрепи;
  • напади діареї;
  • галаслива відрижка.

Як діагностують

Спочатку лікар обстежує пацієнта методом пальпації.

Після опитування хворого, пальпації ураженої ділянки шлунка та вислуховування скарг лікар призначає ендоскопічне обстеження харчової системи. Не виключений копрологічний аналіз, за допомогою якого можливий перший висновок про характер і оцінку недуги. Наступними пунктами є похід на ультразвукове та рентгенівське обстеження, останнє проводиться з контрастуванням. Дообстеження проводиться за аналізами сечі та крові. Внаслідок проведених досліджень лікар визначає діагноз – пневматоз шлунка, і призначає необхідну терапію.

Лікування пневматизації

За нескладних проявів патології лікар рекомендує звичайну медикаментозну терапію, включно з антибіотиками, анальгетиками, антисептиками, проносними, протидіарейними, спазмолітичними засобами. У разі первинної пневматизації рекомендується відвідування психолога і додавання до терапії заспокійливих ліків і відволікаючих занять (йога, творчість). Якщо хворого турбують вторинні прояви, то основою лікування стає протидія причинному захворюванню. В обох випадках важливим є включення вітамінних добавок у раціон.

За складних, а також запущених харчових патологій, які є причиною формування пневматозу, рекомендують термінове оперативне втручання з подальшими реабілітаційними процедурами. При гастриті або виразковій хворобі важлива підтримка дієтичних норм. Пиття слід вживати повільно і дрібними ковтками. Протипоказані газовані напої. Для кращого оздоровлення рекомендується проведення лікувальних фізичних вправ.

[Пневматоз шлунка спричиняє відчуття важкості, дискомфорт, болючість. Після визначення діагнозу лікар призначає терапію, яка включає фармпрепарати, лікувальну фізкультуру, дієту.[/desc]