Якщо підвищені антитіла до парієтальних клітин шлунка, це може вказувати на розвиток у пацієнта мегалобластної анемії, аутоімунного гастриту, а в поєднанні зі зниженням внутрішнього чинника означають ушкодження імунними комплексами обкладкових клітинних структур слизової оболонки. Виявити патологію можна за допомогою лабораторних досліджень. При цьому в пацієнта виникає маса неприємних симптомів, які вказують на дефіцит кисню в тканинах.
Парієтальні клітини беруть участь у виробленні пепсину, відповідального за нормальне травлення.
Що це таке
Антитіла являють собою імунні комплекси, які спрямовані на знищення або пошкодження окремих генетично детермінованих білків. Ці речовини виробляє імунна система для боротьби з чужорідними бактеріями та вірусами. Однак унаслідок збою роботи системи імунітету антитіла можуть утворюватися проти власних клітин. Таке трапляється коли захист організму плутає чужі клітини з власними.
Різновиди
Додаткові методи, вони підтвердять або спростують діагноз.
До парієтальних клітин шлунка існує такі два види антитіл:
- Гетерофільні. Спрямовані проти поверхневих антигенів і пошкоджують слизову тканину незначно.
- Класичні. Реагують із клітинами протонної помпи, які відповідають за утворення соляної кислоти, тому призводять до зниження кислотності в шлунку.
Виділяють фактори Кастла, або речовини, здатні стимулювати нормальний еритропоез:
- Зовнішній або ціанокобаламін. Міститься в продуктах харчування.
- Внутрішній. Виділяє слизова оболонка шлунка, сприяє всмоктуванню вітаміну B12.
Як проводиться аналіз
Проведення діагностики необхідне для виявлення у пацієнта мегалобластної анемії, пов’язаної з аутоімунним процесом. Вона виконується, щоб з’ясувати причини дефіциту в організмі вітаміну В12, і для диференціації патології з гастритом. Перед аналізом потрібно щонайменше добу дотримуватися дієти, відмовитися від куріння та вживання алкогольних напоїв. Для дослідження беруть венозну кров. Виявлення антитіл відбувається за допомогою методу непрямої імунофлюоресценції. Аналізи часто здають у лабораторії «Інвітро», де проходять подвійне підтвердження – медичне і технологічне.
Показання
Виконання аналізу на наявність антитіл до парієтальних клітин шлунка проводиться в таких випадках:
- хронічний гастрит з атрофією слизової, пов’язаною з аутоімунним процесом;
- збільшення розмірів еритроцитів;
- множинні сегменти в нейтрофілах;
- печіння в руках і ногах;
- порушення когнітивних функцій;
- неефективність лікування виразкової хвороби традиційними методами;
- рак шлунка.
Норми показників
Розшифровує діагностичні показники лікуючий лікар.
Відсутність аутоімунного процесу підтверджується тим, що антитіла не виявлені. Відхилення від норми у здорової людини може спостерігатися в разі гострих вірусних або бактеріальних респіраторних інфекцій. Разом з антитілами до слизової шлунка необхідно визначати внутрішній фактор, адже тільки в разі його виявлення діагноз може бути підтверджений. За відсутності цієї речовини встановлюється аутоімунний гастрит і наявність перніціозної анемії, пов’язаної зі зниженням рівня вітаміну В12. Підвищені показники фактора вказують на ушкодження імунними комплексами парієтальних клітин шлунка.
Причини відхилень
Спровокувати аутоімунний процес можуть такі захворювання:
- перніціозна анемія;
- гастрит;
- цукровий діабет;
- аутоімунний тиреоїдит;
- залізодефіцитна анемія;
- міастенія гравіс;
- синдром Шегрена;
- вітиліго;
- гіпопаратиреоз.
Аутоімунні захворювання належать до хронічних і повільно прогресуючих патологій.
Існує спадкова схильність до недуги та ураження слизової оболонки шлунка. Тому наявність родича з цими відхиленнями збільшує ризик ураження парієтальних клітин. Захворювання частіше вражає молодих жінок. Спровокувати хворобу може тривалий стрес або гормональні порушення. Негативний вплив чинять шкідливі звички, що підвищують ризик розвитку аутоімунного процесу.