Як виглядає алергія на солодке і чим її лікувати?

Як виглядає алергія на солодке і чим її лікувати?

Алергія на солодке є нетипову реакцію імунної системи при контакті з алергеном. Солодощі зазвичай багатокомпонентні, тому складно відразу встановити, на що саме виникає реакція. Існує кілька найбільш поширених солодких алергенів, що викликають неприємну симптоматику у дітей і дорослих.

Причини виникнення

сахароза як складова харчового цукру стає джерелом алергії досить рідко, але її наявність в складі солодких страв може посилювати реакцію організму на інші складові продукту. Неперетравлені залишки десертів починають бродити в травному тракті саме під впливом сахарози, продукти розпаду активніше потрапляють в кров і вплив алергенів посилюється.

Реакція на солодке зустрічається дуже часто, так як в приготуванні десертів використовується маса продуктів, що відносяться до сильних алергенів. Підвищує ймовірність розвитку харчової алергії наявність факторів ризику:

  • спадкова схильність;
  • гормональні зміни і збої (під час статевого дозрівання, при вагітності);
  • несприятлива екологічна обстановка;
  • захворювання травного тракту;
  • знижений імунітет;
  • вживання солодкого в надмірно великих кількостях.

Як проявляється алергія на солодке

У дорослих пацієнтів в будь-якому віці даний тип алергії проявляється одними симптомами:

  • з’являється висип, прищі локалізуються на руках, обличчі, животі та сідницях, рідко на ногах;
  • висипання сверблять, формується відчуття печіння – інтенсивність цих симптомів може бути різною;
  • при рясних висипаннях з вираженою симптоматикою може підвищуватися температура тіла;
  • можливі респіраторні симптоми у вигляді нежиті, алергічного кашлю і чхання;
  • підвищена сльозоточивість очей, без набряклості;
  • можуть з’являтися слабко виражені і короткочасні напади задухи;
  • губи і слизова ротової порожнини червоніє, може набрякати.

У дітей симптоми алергії на солодощі мають свої особливості:

  • плями або висип у вигляді прищів розташовуються на грудях, в області шиї, під підборіддям, в вухах і на щоках. Можливі висипання на руках;
  • свербіж сильний і виражений. Якщо дитина часто чеше шкіру, то формуються тріщини і кірочки;
  • свербіж локалізується і на шкірі, яка виглядає здоровою, але коли дитина починає свербіти в конкретному місці, вона теж червоніє;
  • формуються ділянки сухості покривів, що покриваються лусочками;
  • поява болю в животі, здуття, неприємного присмаку в роті.

Респіраторна симптоматика у дітей зазвичай не виникає. Важкі і запущені випадки обертаються нападом задухи, набряком гортані і набряк Квінке, що небезпечно для життя малюка.

Що саме може стати алергеном?

Сам цукор як натуральний продукт алергеном бути не може, викликають неприємну реакцію організму інші компоненти, які можуть входити до складу кондитерських виробів:

  • молоко – компонент додають в тісто для тортів, печива, тістечок, до складу солодких кремів. Реакцію викликає білок з великими молекулами, важко перетравлюється в кишечнику. Молекули казеїну з коров’ячого молока можуть потрапляти в кров в підлозі розщепленому вигляді, де і розпізнаються імунними клітинами як чужорідні агенти;
  • яйця – зустрічається не тільки в солодкій випічці, а й в зефір, де виступають основним компонентом. Алерген – альбумін, що є компонентом яєчного білка;
  • горіхи. Найнебезпечнішим горіхом вважається арахіс, а вживання сирого мигдалю в чистому вигляді може обернутися плачевними наслідками навіть для здорової людини. Алергія на горіхи зазвичай проявляє себе в ранньому віці, і у більшості зберігається все життя;
  • глютен – білок, що входить до складу злакових рослин. Людям з реакцією на компонент можна вживати в їжу печива, тістечка, торти та іншу випічку, при виготовленні якої була використана пшеничне, житнє, ячмінна крупа і вівсяна крупа;
  • соєвий білок (Найчастіше зустрічається проблема у дітей у віці 3-4 роки). Використовується при виготовленні тесту. Даний тип білка дуже небезпечний, оскільки може накопичуватися в організмі, створюючи ефект постійного збільшення навантаження на імунну систему;
  • какао і шоколад. Алергічна реакція розвивається через білка, що входить до складу какао-бобів;
  • мед. Реакція на продукти бджільництва зазвичай з’являється на пилок рослини, тростинний цукор і препарати, що використовуються бджолярами для обробки комах від хвороб;
  • ягоди і фрукти, цукати з них (цитрусові, манго, ківі, абрикоси, полуниця, хурма, малина та ін.);
  • барвники, підсилювачі смаку, цукрозамінники, канцерогени, інші хімічно речовини, які використовуються в сучасній харчовій промисловості. Недобросовісні виробники застосовують не завжди безпечні методи здешевлення собівартості виробленої продукції, що часто стає джерелом алергій. Рекомендується захистити себе і дітей від вживання солодощів, повний склад яких залишається не до кінця зрозумілим для споживача (желейні цукерки яскравих забарвлень, мастика, м’ятні та фруктові жуйки, снеки, морозиво та ін.).

Лікування алергічної реакції

  1. При появі ознак алергічної реакції перше, що потрібно, – обмежити контакт з алергеном. З огляду на, що в складі цукерок та інших солодощів кілька інгредієнтів, і виявити на якій виникла реакція самостійно неможливо, необхідно вивчити перелік складових і тимчасово відмовитися від споживання їх в їжу взагалі. При зверненні до лікарні краще мати при собі етикетку вироби, вживання якого викликало симптоматику захворювання – це полегшить процес виявлення конкретного алергену.
  2. При формуванні нападузадухи, набряку Квінке потрібне негайне звернення за лікарською допомогою. Якщо симптоматика не становить загрози для життя (висип, нежить і т.д.), то звернутися до лікаря можна в плановому порядку. Спеціаліст оцінить стан пацієнта і призначить прийом антигістамінних препаратів (таблетки Кларитин, Лоратидин, супрастин, тавегіл). В умовах стаціонару в важких ситуаціях антигістамінні засоби і стероїдні гормони вводять ін’єкційно.
  3. Також можуть бути призначені ліки для якнайшвидшого виведення алергену з організму – Ентеросгель, полісорб, Активоване вугілля. Застосування місцевих препаратів при системній реакції на сьогоднішній день визнано недоцільним.

В рамках симптоматичної терапії можуть використовуватися народні засоби:

  • коріння лопуха і кульбаби (По 25 грам) подрібнюють і заливають половиною літра води. Склад настоюється ніч, після чого його необхідно процідити і приймати до їжі по 100 мл один раз в день;
  • чай з череди (Використовуються готові фільтр-пакети, які реалізуються в аптеках). На кухоль води буде потрібно один пакетик, який потрібно настояти півгодини. Випивають напій за 3-4 прийоми після їжі;
  • ванна від сверблячки. Коріння аїру (100 грам) заварюють літром окропу і настоюють півгодини. Проціджену масу виливають в ванну з чистою водою і приймають її перед сном.

Дотримання спеціальної дієти

Запорука успішного усунення алергічної реакції – відмова від вживання в їжу компонента, що викликає алергію. Важливо розуміти, що люди з реакцією на один продукт харчування більш схильні до формування негативної відповіді імунітету на інші поширені алергени. Тому дієта повинна бути побудована на ряді принципів:

  • глюкоза не може бути повністю виключена з раціону, так як речовина потрібно для роботи організму;
  • необхідно мінімізувати споживання солодкого, особливо напівфабрикатів, десертів, цукерок з магазинів – в них завжди є хімічні добавки;
  • для очищення кишечника під час активної алергічної реакції рекомендується вживати більше рослинної і кисломолочної їжі;
  • газовані води і магазинні соки заборонені;
  • замінити солодощі натуральними продуктами;
  • заповнити відсутню глюкозу допоможуть ягоди і сухофрукти;
  • в період загострення потрібно дотримуватися правил гіпоалергенного харчування, виключаючи зі свого раціону солоне, копчене, смажене, жирне, морепродукти, соуси, гриби, горіхи, цитрусові, кава, шоколад, мед, редьку, персики, квашену капусту, солоні огірки і т.д .

Чіткі рекомендації щодо харчування зможе дати лікар після встановлення алергену.