Захворювання гастродуоденіт у дітей – це запалення, яке розвивається в дистальному відділі шлунка і на початковій ділянці тонкої кишки. Такий патологічний процес характеризується деформуванням слизової органу, зміною секреторної функції, порушенням моторно-евакуаторної роботи. Хвороба гастродуоденіт найчастіше діагностується в підлітковому, шкільному та дошкільному віках.
Причини розвитку
Першопричини виникнення патології можуть бути індуковані зовнішнім середовищем або внутрішнім. До зовнішніх чинників належить неправильне харчування, зловживання гострою їжею або приймання деяких медикаментозних препаратів. Гастродуоденіт може розвиватися через такі внутрішні чинники:
- спадковість;
- патології шлунково-кишкового тракту;
- інтоксикація;
- глисти;
- інфекційні ураження організму в хронічній формі.
Найчастіше гастродуоденіт у дитини розвивається внаслідок зараження інфекцією Helicobacter pylori. Таке бактеріологічне ураження організму нерідко протікає паралельно з іншими патогенами, наприклад, ентеровірасумі. Іноді попередником гастродуоденіту може бути гастрит. А також нерідко причини, через які розвивається ця патологія, мають психологічний характер. Часті стреси або психоемоційне навантаження може запустити механізм розвитку патології.
Симптоми та різновиди
Патологія, що часто зустрічається, у дітей у різному віці.
Ознаки захворювання можуть відрізнятися залежно від хронічної або гострої форми протікання патології. Гастродуоденіт деякою симптоматикою подібний до гастриту, наприклад, спільними є млявість, головні болі, розлад сну. Специфічні симптоми гастродуоденіту:
- больові відчуття в ділянці епігастрію переймоподібного характеру, можуть виникати і вночі;
- тяжкість у шлунку;
- відчуття нудоти;
- блювота;
- неприродне слиновиділення;
- стрімка втрата ваги;
- жовто-білий наліт на язиці;
- розлад стільця.
Гастродуоденіт у підлітків може проявлятися частою печією або нападами мігрені.
Ця патологія може мати кілька форм розвитку. Педіатрія виділяє такі класифікації гастродуоденіту:
- Поверхневий – проявляється невеликими ураженнями слизової оболонки.
- Ерозивний – виникають виразкові утворення або ерозії.
- Геморагічний – відбуваються невеликі крововиливи.
- Гіпертрофічний – почервоніння слизової органу та її набряклість.
- Атрофічний – зміни структури оболонки.
- Комбінований.
Діагностика
Потрібна консультація педіатра і суміжних фахівців.
Діагностичні заходи з виявлення гастродуоденіту починаються з візуального і тактильного огляду дитини. Потім лікар призначає додаткові процедури для дослідження. Діагностика складається з проведення таких аналізів:
- Дослідження калу – дасть можливість виявити глисти або бактерію Helicobacter pylori.
- Аналіз крові – покаже кількість гемоглобіну.
- Фіброгастодуоденоскопія – визначить форму патології.
- Ендоскопічна біопсія – з її допомогою можна виявити ступінь дистрофічних змін.
- Дослідження забраного матеріалу під час біопсії – визначить етіологію запалення.
- Дихальний тест – виявить інфекцію Helicobacter pylori.
- УЗД – покаже відхилення в моториці органу;
- Дуоденальне зондування – визначити секрецію шлунка.
- Рентгенограма – оцінить евакуаторну функцію органу.
Лікування патології
Препарати
Лікування гастродуоденіту у дітей включає в себе вплив медикаментозними препаратами в комплексі з дієтою. Терапевтичні заходи може призначити тільки фахівець за результатами попередніх досліджень. Гострий гастродуоденіт лікується такими препаратами:
Група | Дія | Назва |
Антибіотики | Знищують бактерію Helicobacter pylori | «Амоксицилін» |
«Метронідазол» | ||
Протибактеріальні | Мають бактерицидну активність проти Helicobacter pylori | «Де-нол» |
Протиблювотні | Регулюють моторику шлунка | «Домперидон» |
«Метаклопрамід» | ||
Спазмолітики | Знімають мимовільні скорочення органу | «Дротаверин» |
Інгібітори протонного насоса | Знижують рівень кислотності | «Омепразол» |
Абсорбенти | Покращують гастропротекторні властивості | «Смекта» |
«Ентеросгель» |
Правильне харчування
Правильне і раціональне харчування має бути способом життя.
Хронічний гастродуоденіт у дітей вимагає постійного режиму харчування. Дієта має містити продукти, приготовані на пару або відварені, достатню кількість овочів і фруктів. Харчування потрібно розбивати на 6 разів на день, невеликими порціями. Останній прийом їжі не повинен бути пізніше 19.00. Після вживання їжі небажано лягати, потрібно зайнятися руховою активністю протягом 2 годин. Не можна їсти їжу швидкого приготування, фастфуд, пити газовані напої, жувати жувальну гумку, зловживати спеціями або смаженими стравами. Позитивний ефект надають кисломолочні продукти, наприклад, кефір, йогурти домашнього приготування. Лікувати гастродуоденіт за допомогою дієти можна тільки за призначенням лікаря.
Інші способи
У боротьбі з гастродуоденітом можуть допомогти народні засоби. Вони доступні й не потребують багато часу. Кілька ефективних рецептів:
- Узяти насіння кмину і кропу, до них додати подрібнені шишки хмелю, корінь валеріани, сухе суцвіття деревію і ромашки, а також листя м’яти. Усі інгредієнти мають бути сильно подрібненими та змішаними разом. Потрібно 2 ложки такої суміші залити 1 літром окропу, довести до кипіння і вилити в термос. Залишити настоятися на 12 годин. Пити відвар по півсклянки за 30 хвилин до їди.
- М’яту змішати з плодом фенхеля і додати золототисячник, деревій, вахту. Траву подрібнити в кавомолці, залити літром окропу і довести до кипіння. Відвар залишити на ніч у темному місці. Приймають по 250 грам до їди.
- Чистотіл, ромашку, звіробій, деревій змішують у пропорції 1:2:2:2:2. Додають 0,5 л окропу, на повільному вогні доводять до кипіння. Суміш залишають на 12 годин. Вживають пів кухля до їди.
Як попередити та прогнози
Гастродуоденіт у дітей вимагає постійного УЗ обстеження, щоб не допустити прогресування патології. Це захворювання часто рецидивує і погано піддається терапії. Тому спостереження лікаря має здійснюватися вчасно. У профілактичних цілях необхідно дотримуватися рекомендацій щодо правильного харчування. Раціон дитини має бути збалансований, частота прийому їжі не менше 4 разів на день з обмеженим вживанням солодкого, смаженого і жирного. А також потрібно подбати про психоемоційний стан. Цей аспект особливо важливий у підлітковому віці. Бажано виключити стресові ситуації, сприяти фізичній активності дитини.