Запальні патології шлунка виникають з різних причин. Еозинофільний гастрит характеризується інфільтрацією імунними клітинами слизової стінки ШКТ. Провокує його алергічний фактор, а саме харчова або медикаментозна алергія. Патологія часто поєднується з ентеритом і колітом – запальними змінами слизових оболонок, відповідно, тонкої та товстої кишки.
Причини еозинофільного гастриту
Найчастіше характер захворювання вроджений. Недуга присутня у новонароджених, батьки яких страждали на ту ж патологію. Якщо захворювання не було вродженим, воно проявляється в молодшому дитячому віці. Факторами патологічного ланцюга реакцій, що провокують еозинофільний гастрит, є раннє відлучення новонародженого від грудей, вигодовування неадаптованими молочними сумішами Оскільки до 6 місяців малюк не має специфічних імуноглобулінів, які б захистили слизові його шлунково-кишкового тракту, чужорідні білкові субстанції легко проникають крізь стінку шлунка та кишечника.
До патології призводить раннє введення в прикорм коров’ячого та козячого молока, що містить специфічні білкові антигени, на які в немовляти виробляються антитіла… Додавання немовляті в їжу класичних алергенів, включно з полуницею, будь-якими морепродуктами, яєчним білком, горіхами, цитрусовими, арахісом та іншими бобовими. Ненавмисне використання в приготуванні їжі для дітей папаїну, карміну, альфа-амілази та сульфітів.
У дорослих такий гастрит може розвинутися, якщо в дієті переважає смажена і жирна їжа, продукти з високою концентрацією консервантів, стабілізаторів, барвників і підсилювачів смаку.
Симптоми захворювання
За хронічного типу захворювання запалення поширюється на дванадцятипалу кишку.
Прояви різняться за гострого та хронічного алергічного запалення органу. У першому випадку вони характеризуються яскравістю клінічної картини, ідентичною токсикоінфекції. За хронічного еозинофільного гастриту приєднується запалення 12-палої кишки і симптоматика стає розгорнутою, але більш стертою. При цьому симптоми патології часто плутають з іншими захворюваннями, тому для постановки точного діагнозу необхідна ретельна диференціальна діагностика з використанням лабораторних та інструментальних методів обстеження.
Гострий гастрит
Стан супроводжується такими явищами:
- Нудота, спровокована контактом компонентів продукту-алергену зі слизовою стінкою ШКТ.
- Сильні болі в епігастральній ділянці, за кілька годин після вживання їжі з вмістом алергічних речовин.
- Гіперсалівація, що виражається в рясному слиновиділенні.
- Блювота, що приносить полегшення.
- Початкова стадія шоку:
- різка блідість;
- холодний піт;
- слабкість у всьому тілі;
- тахікардія (підвищення частоти серцевих скорочень).
- Гастроезофагеальний рефлюкс, за якого відбувається закидання вмісту шлунка в стравохід.
- Швидке і раптове поліпшення стану після нападу.
Хронічний гастрит
Нудота, що іноді закінчується блювотою, може бути симптомом хронічного перебігу захворювання.
Стан характеризується:
- Короткочасними хворобливими відчуттями у відповідь на постійне вживання їжі, що містить алерген. Болі носять інтенсивний характер.
- Нудотою, що зрідка закінчується блювотою.
- Поганим апетитом.
- Неприємним присмаком у роті та галітозом (специфічним запахом).
- Гіперперистальтичними рухами ШКТ.
- Запорами або, навпаки, хронічними проносами.
- Відчуттям переповнення шлунка одразу після прийому невеликої кількості їжі.
- Зрідка субфебрилітетом (невисокою температурою).
Діагностичні заходи
Алергічний гастрит визначають за допомогою таких методів:
- Збір анамнезу. Лікар визначає зв’язок симптоматики, що виникає, з характером вживаної їжі або порою року. Протягом спостережного періоду хворого просять виключити з меню деякі продукти і відстежують зміни в його стані.
- Загальний огляд. Сімейний лікар звертає увагу на слизові рота, висипання на шкірі. Проводиться поверхнева і глибока пальпація черевної стінки з метою визначити болючі ділянки.
- Лабораторні дослідження. Проводять загальний аналіз крові на рівень фракції лейкоцитів та еозинофілів. Їх підвищення свідчить про наявність алергічного гастриту. Алергопроби допоможуть виявити конкретні тригери алергії.
- Гастродуоденоскопія з біопсією. За допомогою цього інструментального методу виключають інші захворювання для грамотного призначення лікування. Яскраво видно інфільтрацію слизової стінки шлунка імунними клітинами (еозинофілами) та її гіперемію.
Лікування еозинофільного гастриту
Пацієнту рекомендується елімінаційна дієта з виключенням продуктів, що викликали запальний процес. Медикаментозна терапія включає застосування антигістамінних препаратів («Димедрол») і ентеросорбентів («Ентеросгель») для вилучення зі ШКТ антигенних компонентів їжі. У важких випадках лікарі рекомендують лікувати еозинофільний гастрит у людини за допомогою глюкокортикостероїдів («Преднізолон»), які як препарати невідкладної допомоги знімуть запалення шлунка.