Якщо болить шлунок після «Диклофенаку», тоді приймання таблеток рекомендується припинити, а перейти на уколи або мазь. Подібна реакція шлунково-кишкового тракту пов’язана з агресивним впливом компонентів лікарського препарату, що руйнують клітини слизового шару і провокують запальну реакцію.
Активні компоненти та форма випуску
Такий препарат, як «Диклофенак», належить до нестероїдних протизапальних засобів, що чинить протиревматичну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Також пригнічує синтез ліпідних ферментів, які провокують розвиток запальної реакції. Дія ліків зумовлена активними компонентами, зокрема, натрієвими солями. Ще, у складі присутні такі допоміжні речовини:
- мікрокристалічна целюлоза;
- моногідрат лактози;
- крохмаль;
- кремній;
- кальцій.
Препарат чинить агресивний вплив на слизовий шар шлунка, незважаючи на те, що таблетки вкриті оболонкою. Тому ліки випускаються у формі гелю, що чинить поступовий місцевий вплив, впливає на шкірні покриви і проникає в судини. Ще препарат існує в ампулах. Завдяки тому, що ліки вводяться у вигляді уколів, вони одразу потрапляють у кровотік і розносяться організмом, не чинячи негативного впливу на органи травлення.
Дія препарату
Препарат можна приймати, коли болять зуби.
Ліки спрямовані на усунення запальних процесів, які частіше виникають на тлі ревматичних і дегенеративних змін у суглобах і м’яких тканинах, які лежать поруч. Крім цього, «Диклофенак» можна приймати в разі підвищеної температури, болю різного генезу (головний, зубний, періодичний біль у жінок). Натрієві солі дуже швидко поширюються по крові і вже через 1 годину відзначається висока фармакологічна дія ліків. Після уколу ліки всмоктуються швидше. При використанні гелів вплив менш виражений. Активні компоненти добре проникають у структуру тканин і синовіальну рідину, де поступово накопичуються. Приблизно через 3-4 години концентрація ліків у клітинах у кілька разів більша, ніж у плазмі крові.
Препарат діє швидко і схильний до накопичення.
Більше половини препарату виводиться нирками. Лише 1% речовин виводиться з уриною в первісному вигляді. Залишки ліків проходять по жовчних протоках і, таким чином, утилізуються. Важливо відзначити, що практично 50% компонентів метаболізуються в структурі печінки. Під час дефекації виводиться 20-30%. При цьому виявляється вплив на органи шлунково-кишкового тракту.
Коли приймати
Завдяки широкому спектру дії засіб показаний при багатьох недугах, до яких належать:
Препарат може бути призначений хворому при загостренні подагри.
- запальні процеси в опорно-руховому апараті;
- дегенеративні та дистрофічні зміни ревматичного характеру;
- ураження м’язових структур;
- загострення подагричної хвороби;
- больові відчуття після проведення операцій;
- відновлення після втручань, що ускладнене запаленням і набряком тканин;
- гінекологічні запальні процеси;
- вушні хвороби;
- запалення носоглотки.
Як приймати і дози
Таблетки потрібно вживати за 30 хвилин до прийому їжі та запивати склянкою води. Добова доза для дорослих не перевищує 150 мг. Рекомендовано здійснювати по 2 прийоми на день. Використання гелів проводиться 3-4 рази на добу, за необхідності, але уникаючи перенасичення, яке проявляється свербінням і почервонінням шкіри. У разі уколів підбирається індивідуальне дозування, згідно з приписами лікаря.
При виразковій хворобі або гастриті «Диклофенак» застосовується тільки в період ремісії та з особливою обережністю. Негативний вплив препарату призводить до виснаження верхнього шару слизової, що посилює запальний процес і викликає загострення. Тому прийом препарату проводиться в поєднанні з такими групами медикаментів:
- інгібітори протонної помпи – «Омез», «Рабепразол»;
- антисекреторні й антацидні ліки – «Ранітидин», «Маалокс».
Протипоказання та побічні ефекти
Препарат протипоказаний людям з патологіями печінки.
Існує низка патологічних станів, за яких заборонено приймати «Диклофенак»:
- непереносимість компонентів;
- запальні хвороби органів травлення;
- ерозійні та виразкові утворення в шлунку та дванадцятипалій кишці;
- тяжкі недуги печінки та нирок;
- складні хвороби серцево-судинної системи;
- порушення процесу кровообігу.
Прийом препарату протипоказаний маленьким дітям і вагітним жінкам. Під час лікування потрібно здійснювати контроль над станом крові пацієнта, оскільки зростає ризик порушення вироблення тромбоцитів. При болю в шлунку необхідно проводити обстеження органів черевної порожнини, щоб уникнути розвитку виразкової хвороби і внутрішніх кровотеч. При виникненні шлункових болів, висипаннях на шкірі, зміні серцебиття та інших негативних симптомах потрібно робити перерву в прийомі ліків і звернутися до лікаря.
Аналоги препарату
Такий засіб, як «Моваліс» проявляє протизапальну та болезаспокійливу дію, при цьому практично не чинить негативного впливу на шлунок, але призводить до дисфункції серця. До широко відомих аналогів «Диклофенаку» можна віднести «Німід», «Ібупрофен», «Нурофен», «Напроксен».
[Ситуація, в якій болить шлунок після «Диклофенаку», пов’язана з негативним впливом компонентів лікарського препарату, що провокують запальну реакцію.[/desc]