Будь-яку хворобу краще попередити, ніж лікувати. Смерть від виразки – часте явище, незважаючи на ілюзорну нешкідливість цієї патології. Перфорація з рясною кровотечею, пенетрація в сусідні органи з нагноєнням і перитонітом, що приєднався, малігнізація (перехід на ракову пухлину) – всі ці ускладнення виразкового дефекту є попередниками фатального результату. Вони потребують невідкладного оперативного втручання.
Що таке виразка
Патологія є ерозією слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки з проникненням у підслизовий шар. Виникає вона внаслідок порушення балансу захисних і агресивних чинників. До перших належить слиз, що продукується мукоцитами (келихоподібними клітинами шлунка). Серед позитивних факторів також мікрофлора, притаманна шлунково-кишковому тракту. До патологічних, агресивних чинників належить ішемія стінки, спровокована порушенням кровопостачання внаслідок різних причин, а також наявність шкідливих мікроорганізмів (хелікобактер пілорі).
Небезпечні для життя ускладнення при виразці шлунка
На останніх стадіях захворювання ризик летального результату дуже високий.
Летально може закінчитися будь-який стан, що розвинувся на тлі виразкової хвороби: починаючи з поступового наростання дефіциту вітамінів і мікроелементів унаслідок погіршення всмоктувальної функції шлунка та дванадцятипалої кишки, і закінчуючи раковою пухлиною. Серед небезпечних для життя ускладнень медики і вчені виділяють:
- перфоративні явища з подальшою кровотечею;
- пенетрацію в сусідні органи, зокрема панкреас, сальник, жовчний міхур;
- наростаючий рубцевий стеноз із неможливістю проходження харчової грудки в нижчі відділи шлунково-кишкового тракту;
- карциноматоз кульозної (виразки, що довго не загоюється) виразки з подальшим метастазуванням у сальник та інші органи і системи.
Рак шлунка
Виразкові дефекти шлунка і дванадцятипалої кишки мають властивість малігнізуватися. Клітини слизової проходять етапи дисплазії (переродження) і перетворюються на ракову пухлину – карциному. Злоякісність виразки супроводжується зміною симптоматики. Больові відчуття втрачають періодичність, залежність від режиму приймання їжі, стають тупими та тривалими. В аналізі випорожнень на приховану кров (реакція Грегерсена) відзначається постійна наявність гемоглобіну, що свідчить про хронічну, латентну кровотечу. При лабораторній діагностиці вмісту шлунка відзначають підвищення рівня молочної кислоти. В аналізах крові реєструється анемія, зростання швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).
Остаточний діагноз карциноми шлунка, як наслідок озлоякіснення виразкового дефекту, ставлять на основі мікроскопії біоптату слизової оболонки, взятого в процесі езофагогастродуоденоскопії.
Пенетрація виразки
Хвороба супроводжується запаленням черевної порожнини.
Цим терміном позначається її перфорація з утворенням патологічного сполучення між порожниною шлунка або дванадцятипалої кишки та сусідніми органами. Серед таких підшлункова залоза, малий сальник і жовчний міхур. При цьому вміст шлунково-кишкового тракту виливається у вільну черевну порожнину. Наслідком цього стає перитоніт – внутрішньочеревне нагноєння, що супроводжується гектичною (високою і стрибкоподібною) температурою, загальним тяжким станом із летальним результатом.
Кровотечі з виразок
Навіть за відсутності перфорації або пенетрації, виразкові дефекти слизових стінок шлунка можуть кровоточити. Існують кілька ступенів кровотечі, що базуються на втраті об’єму циркулюючої крові. Легені на загальному стані пацієнта не відображаються і помітні тільки в результатах лабораторних аналізів, зокрема зниження кількості червоних кров’яних тілець, падіння рівня пігменту крові – гемоглобіну, зміни гематокриту. Важкі стадії супроводжуються загальним нездужанням, блідістю, запамороченням, миготінням мушок перед очима, похмурими станами. Хронічні кровотечі негативно позначаються на функціонуванні всіх органів і систем організму, а гостра крововтрата часто смертельна.
Проривання виразкового дефекту
Стан різко погіршується при виразковій кровотечі.
Це ускладнення є найчастішим у клініці виразкової хвороби. Він виникає раптово, пацієнт відчуває різкий біль в епігастральній ділянці. Він намагається прийняти позу ембріона, підвівши ноги до живота. На передній черевній стінці під час поверхневої та глибокої пальпації спостерігається явище м’язового дефансу – напруження всіх м’язів, як захисна реакція на механічний вплив хворого місця. Швидка крововтрата з судин шлунково-кишкового тракту призводить до знекровлення і настання шокового стану, що супроводжується падінням тиску і втратою свідомості.
Стеноз воротаря
Цим терміном позначається звуження просвіту шлунка в ділянці його переходу в стравохід. Стеноз має кілька ступенів. Формується він, коли виразка шлунка рубцюється. Що довше триває хронічна виразкова хвороба і частіше чергуються загострення і ремісії, то швидше настає критичне звуження просвіту. Воно веде до ускладнень проходження харчової грудки вниз по шлунково-кишковому тракту. Це супроводжується явищами відрижки повітрям або шматочками пережованої їжі, неприємними відчуттями в епігастральній ділянці та поступовим схудненням. На рентгенографії помітні зміни конфігурації шлунка, який у важчих випадках набуває форми пісочного годинника. Пізні стадії стенозу лікуються оперативно.