Своєчасна діагностика гастриту – запорука успішного лікування. Поставити діагноз може тільки лікар після проведення деяких дослідницьких заходів. Складність у діагностиці пов’язана з тим, що симптоми недуги часто схожі з іншими захворюваннями, і необхідне застосування специфічних технік.
Коли необхідні дослідження
Припустити розвиток гастриту можна за суб’єктивними ознаками захворювання. Перевіритися необхідно, якщо турбують такі симптоми:
- головний біль у ранковий час;
- болючість у черевній частині через 1-2 години після їди;
- відрижка з кислим присмаком;
- слабкий апетит;
- періодичні закрепи.
Пізніші ступені характеризуються проявами, що вказують на секреторну недостатність:
- нудота;
- металевий присмак і сухість слизової рота;
- часті відрижки з тухлим запахом або запахом їжі;
- здуття живота;
- діарея рідкої консистенції;
- відчуття переповненого шлунка за помірного харчування.
Якщо не звертати уваги на симптоми ранніх стадій, патологічні процеси можуть зачепити інші відділи.
Перший огляд і збір анамнезу
Від збору скарг і діагностики залежить діагноз і лікування.
Діагностувати гастрит неможливо без проведення візуального вивчення стану пацієнта і забору відомостей про характер розвитку недуги. У процесі опитування лікар може з’ясувати, що стало поштовхом до початку патологічного процесу. Під час бесіди лікар проводить фізикальну діагностику шляхом пальпації шлунка. При натисканні на певні точки хворий може відчути хворобливі відчуття, що дасть змогу визначити місце локалізації запального процесу.
Особливо ефективна така методика, якщо діагностується гостра форма перебігу захворювання, що спричинена отруєнням важкими хімічними сполуками. У такому разі під час візуального огляду лікар побачить характерні зміни ротової порожнини, які вказують на гострий гастрит шлунка. Під час збору анамнезу лікар також звертає увагу на зміну самопочуття хворого, вид і консистенцію блювотних мас, напругу м’язових тканин шлунка.
Лабораторні дослідження
Аналізи призначаються на основі результатів, отриманих при усному опитуванні та візуальному огляді пацієнта. Лабораторні дослідження призначають, щоб виявити хвороботворні патогенні мікроорганізми та бактерії, які могли б спровокувати розвиток запального процесу в слизовій оболонці шлунка.
Аналіз крові
Дослідження цього біологічного матеріалу – обов’язковий діагностичний захід при підозрі на гастрит. Найчастіше проводиться загальний аналіз крові, шляхом забору матеріалу з пальця. Під час дослідження лікарі перевіряють кількісну пропорцію кров’яних частинок: лейкоцитів, еритроцитів, рівень ШОЕ і гемоглобіну. За гастриту особливих змін не спостерігається, однак, про наявність запалення сигналізує підвищений рівень ШОЕ.
Дослідження сечі та калу
Дуже інформативні методи дослідження.
Виявити патогенні мікроорганізми можна, призначивши лабораторний аналіз випорожнень пацієнта. Порушення ферментації та наявність сторонніх речовин, таких як крохмаль і жирні кислоти свідчить про розвиток гастриту. Також кал і сечу важливо перевірити на домішки кров’яних частинок. При виявленні їх у випорожненнях можна запідозрити атрофічний гастрит.
Дослідження сечі в першу чергу покликане виключити патології роботи парного органу.
Аналіз на бактерії Хелікобактер пілорі
Таке обстеження застосовується, щоб виявити патогенний мікроорганізм, який провокує розвиток запального процесу в органах ШКТ. Найчастіше саме цей спіралеподібний організм провокує гастрит. Щоб виявити його функціонування в організмі, проводять такі різновиди аналізів:
- Імуноферментний – забір матеріалу проводять із вени. У процесі дослідження виявляють антиген до Хелікобактер пілорі.
- Метод вестерн-блоту – специфічна методика, яка використовується при виявленні антигену до бактерії.
Інструментальні діагностичні заходи
Лабораторне дослідження – не останній крок, що визначає наявність/відсутність захворювання. Важливим показанням є результати, отримані після обстеження спеціальним інструментарієм. Найчастіше апаратуру застосовують для вивчення стану хворого, який страждає на хронічну форму гастриту. Тоді як гострий перебіг не завжди може підтвердитися пристосуваннями.
Рентгенографія
Інформує лікаря про стан шлунково-кишкового тракту.
Щоб цей метод був ефективним, пацієнт повинен прийняти спеціальний фарбувальний засіб, який використовується для позначення запалених місць. Процедура показує рельєфність і тонус шлункових м’язів, що допомагає відрізнити відхилення від виразки. Однак, на перших стадіях розвитку запального процесу цей метод може не показати результатів.
Фіброгастродуоденоскопія
ФГДС – основний спосіб діагностики гастриту. Для проведення методики застосовується м’який зонд, який оснащений міні-камерою на кінці. Пристосування вводиться в шлункову порожнину через стравохід, і на екрані лікар може побачити, в якому місці локалізується запалення, наскільки сильно патологія поширилася слизовою оболонкою, і як глибоко вражені тканини.
РН-метрія при гастриті
Застосовують такі методи діагностики гастриту за вимірюванням кислотності:
- Експрес-аналіз: у шлунок встановлюють тонкий шланг з електродами, які передають дані про рівень вмісту кислот.
- Рh-метрія протягом 24 годин:
- через ніс хворому вводять тонкий зонд і закріплюють його на поясі з датчиком, який фіксує результати;
- пацієнт ковтає капсулу, яка приклеюється до стінок шлунка і передає відомості на прилад;
- через добу лікар оцінює результати під час проведення гастроскопії.
Біопсія та гістологічний аналіз
Проведення цих методик досліджень без гастроскопії неможливе, оскільки під час процедури відбувається забір клітин тканин шлунка для подальших досліджень. Для аналізу використовуються фрагменти з різних ділянок, для отримання повної картини прогресування недуги. Гістологія проводиться шляхом розрізання клітин і забарвлення їх спеціальним розчином, на якому виявляються бактерії.
Диференціальна постановка діагнозу
Виключити інші захворювання, пов’язані із запальним процесом слизової оболонки шлунка, можна шляхом диференціальної діагностики. Для цього проводиться комплексне обстеження та кілька методик лабораторних аналізів. Після отримання результатів лікар може виключити інші хвороби за наявністю характерних ознак розвитку гастриту. Якщо хворий перевіриться вчасно, він уникне розвитку виразки.