Унаслідок неправильного харчування та низки супутніх чинників спостерігається викид жовчі в шлунок. У нормі вона повинна надходити в кишечник, розщеплювати жири і стимулювати травлення. Якщо ж робота ШКТ порушується, відбувається закидання ферменту саме в шлунок. Це може доповнюватися потраплянням шлункового соку в стравохід. Пацієнт скаржиться на біль і гіркий присмак у роті, особливо вранці. За відсутності лікування патологія призводить до розвитку гастриту, виразкової хвороби та ракової пухлини.
Чому так відбувається: основні причини
Якщо часто вживати шкідливі продукти харчування, відбувається інтенсивне вироблення і скупчення жовчі, яка не може залишатися в межах жовчного міхура і потрапляє в шлунок.
Харчовий ком обробляється шлунковим соком, а потім надходить у кишечник. Порушення роботи травної системи призводить до зміни механізму подачі ферментів. До причин, через які жовчний міхур викидає свій вміст у шлунок, відносять такі чинники, як:
- зниження тонусу шлункового сфінктера, що з’єднує орган із кишечником;
- ураження нервової регуляції перистальтики ШКТ;
- операції на шлунку, що проводяться на тлі виразкової хвороби;
- підвищення тиску в черевній порожнині;
- хронічний запальний процес у дванадцятипалій кишці;
- порушення роботи травної системи, якщо видалено жовчний міхур;
- застосування міорелаксантів;
- похибки в харчуванні;
- наявність новоутворень у ШКТ.
Як проявляється порушення: ознаки та симптоми
Ознакою патології можна вважати неприємний присмак у роті.
Рефлюкс жовчі в шлунок рідко проявляється як самостійне захворювання. Зазвичай клінічна картина з’являється після розвитку супутніх захворювань. Виділяють 6 основних симптомів порушення:
- Неприємний присмак у роті. Якщо виділяється надлишок ферменту, то протоки в печінці забиваються, і відбувається застій жовчі, яка просочується крізь оболонку жовчного міхура. Через це пацієнт відчуває гіркоту в роті та в горлі.
- Блювота. Збій у роботі ШКТ часто відбувається після зловживання жирною їжею. У блювотних масах з’являється жовч, відчувається її смак.
- Відрижка. Якщо накопичується надлишок жовчі або в жовчному міхурі є камені, ночами фермент закидається в ротову порожнину. Ця ознака свідчить про необхідність терміново пройти обстеження і почати лікуватися.
- Печія. Вплив соляної кислоти на стінки стравоходу призводить до відчуття печіння, коли вміст шлунка йде вгору. Це відбувається на тлі рефлюкс гастриту. Слиз не може захистити тканини стравоходу, і вони можуть запалитися.
- Косметичні недосконалості. Попадання жовчі в шлунок провокує утворення гнійних прищів на обличчі та всьому тілі. Якщо причиною порушення стало розлиття жовчі, косметичні засоби не дають змоги позбутися проблеми, допомагає тільки лікування патології ШКТ.
- Біль. При закиданні жовчі в шлунок розвивається запальний процес, що супроводжується дискомфортом у животі. У людини може підвищитися температура, а біль виникає навіть після вживання маленької порції їжі.
Методи діагностики
Якщо пацієнта мучать біль і нудота, щоб знизити неприємні відчуття рекомендується пити маленькими ковтками теплу дистильовану воду. Випита склянка рідини дає змогу змити жовчну кислоту зі стінок шлунка і зупинити прояв симптомів.
Патологія може призвести до розвитку жовчнокам’яної хвороби.
Порушений відтік жовчі провокує збій роботи всієї системи травлення. Може початися запалення в шлунку, кишківнику та жовчному міхурі, розвиток жовчнокам’яної хвороби. За перших ознак патології слід проконсультуватися з лікарем. Видалений жовчний міхур не гарантує відсутність патологій. Для виявлення особливостей хвороби лікар збирає анамнез і призначає обстеження.
Під час гастроскопії виявляється велика кількість жовчі в шлунку, гіперемія і набряклість стінок органу, ерозії, підвищена товщина складок. Під час огляду береться вміст шлунка для аналізу. Зазвичай сік стає більш лужним. За призначенням лікаря проводиться добове біохімічне дослідження шлункового соку. Проникнувши в шлунок, жовч стає каламутною та пінистою. Крім цього, проводяться:
- УЗД;
- рентгенографія з контрастуванням;
- радіонуклідна біліарна сцинтиграфія (у стаціонарі).
Особливості порушення у дітей
У немовляти рефлюкс вважається нормальним явищем, завдяки якому за допомогою відрижки видаляється зайва їжа і повітря зі шлунка. Після року ці процеси мають припинитися. Аномальний розвиток ШКТ або перегин жовчного міхура призводить до закидання жовчі в шлунок. Часто хвороба може бути спровокована прагненням батьків щільно нагодувати малюка, через що він переїдає. Діти скаржаться на біль у животі та горлі, нудоту. З’являється здуття і порушення випорожнення. Малюк не набирає вагу і вередує.
Яке призначають лікування
Лікарські препарати
Щоб звільнити орган від застояної їжі, призначаються прокінетики.
Викид жовчі в шлунок провокує не тільки неприємні відчуття, а й може стати причиною серйозних ускладнень. Тому лікувати рефлюкс потрібно вже на початковому етапі розвитку. Терапія підбирається індивідуально, особливо якщо захворювання розвинулося за умови видаленого жовчного міхура. Застосовуються препарати декількох фармакологічних груп:
- Пірокінетики. Сприяють очищенню шлунка від вмісту.
- Антациди. Пригнічують секрецію соляної кислоти, знижують кислотність.
- Урсодеоксихолова кислота. Перетворює жовч у водорозчинну форму.
- Спазмолітики. Усувають дискомфорт у животі.
- Засоби, що підсилюють моторику жовчного міхура. Нормалізують відтік ферменту.
Чи потрібна дієта?
Призначені лікарем ліки потрібно приймати в зазначеній дозі. Зайві таблетки можуть негативно позначитися на лікуванні та стані всього організму.
Для нормалізації відтоку жовчі потрібно перестати їсти смажене.
Неправильне харчування призводить до того, що печінка виділяє багато жовчі. Надлишок ферменту провокує порушення відтоку, а каламутна, застійна жовч стає причиною утворення каменів. Щоб вилікувати рефлюкс, усунути запалення і нормалізувати загальний стан пацієнта, йому прописується дієта за наявності жовчі в шлунку, яка передбачає відмову від смажених страв, копченостей, тваринних жирів і гострих спецій. Слід обмежити вживання здоби, наваристих бульйонів. Їжу рекомендується готувати на пару.
Народні засоби
Якщо в пацієнта виявлено жовч у шлунку, традиційне лікування доповнюють такими засобами, як:
- Насіння льону. Залити ½ ст. подрібненого насіння 300 мл води і дати настоятися. Приймати на сніданок як кашу.
- Корінь кульбаби. Настоювати 2 години 1 ст. л. сировини в 200 мл окропу. Пити 4 рази на добу перед їдою.
- Рідина. Рясне пиття нормалізує перистальтику й усуває ознаки отруєння.
Робити будь-які спроби самолікування небезпечно, особливо якщо ще не було проведено діагностику і невідома особливість хвороби. Застосовувати рецепти народної медицини можна тільки після консультації з лікарем і за відсутності алергії. Застосування призначених засобів і корекція раціону дають змогу усунути патологію. Нехтування лікуванням призводить до утворення виразок і пухлин.