Здебільшого лейоміома шлунка є результатом неправильного способу життя, похибок у харчуванні або впливу різних мутагенних чинників. При цьому в пацієнта виникає переповнення і відчуття тяжкості в епігастрії, можливий розвиток хронічної кровотечі з падінням рівня еритроцитів у крові. Така доброякісна пухлина походить із гладком’язових волокон. Вона схильна до малігнізації, тому потребує негайного лікування.
Лейоміома: причини та характерні особливості
Спровокувати новоутворення шлунка може вплив на організм людини таких чинників:
- погана екологія;
- тривало поточні запальні захворювання;
- вплив радіації;
- гормональні розлади;
- куріння;
- вживання алкогольних напоїв;
- генетична схильність до розвитку онкології;
- стреси;
- порушення режиму харчування;
- вживання шкідливих страв;
- травмування органу;
- зниження імунного захисту.
Лейоміома є доброякісним утворенням із повільним прогресуванням. Вона утворюється з гладком’язових волокон стінок органа, має гладку структуру і рівні краї. У міру зростання новоутворення на його поверхні можуть утворюватися виразки, які кровоточать. Найчастіше вона має розміри не більше 2 см у діаметрі.
Основні симптоми
Запаморочення може бути спровоковане захворюванням травного органу.
Лейоміома шлунка провокує розвиток у пацієнта таких клінічних ознак:
- загальна слабкість і розбитість;
- запаморочення;
- головний біль;
- зниження рівня еритроцитів у разі кровотечі з новоутворення;
- виснаження;
- зниження маси тіла;
- печія;
- відрижка кислим вмістом;
- болі в шлунку ночами і натщесерце;
- закрепи;
- темний кал, що означає присутність кровотечі;
- метеоризм;
- порушення травлення і засвоєння основних компонентів їжі.
Для лейоміоми характерний тривалий безсимптомний перебіг. Клініка розвивається тільки коли пухлина набуває величезних розмірів або в разі виразки з кровотечею. При цьому пацієнт переважно скаржиться на відчуття тяжкості та переповнення в епігастрії. Масивна кровотеча може становити небезпеку для життя хворого і бути причиною хронічної гіпоксії.
Як проводиться діагностика
Фіброгастродуоденоскопія проводиться для підтвердження діагнозу.
Запідозрити, що у пацієнта виникла лейоміома шлунка, можна за наявністю у нього характерної для патології клінічної картини. Для підтвердження діагнозу проводять фіброгастродуоденоскопію та ультразвукове дослідження шлунка. Можливе також виконання рентгенографії органу з введення контрастної речовини. Як додаткові методи можна використовувати проведення магнітно-резонансної та комп’ютерної томографії. Також показано проведення біохімічного та загального аналізу крові з обов’язковим визначенням рівня гемоглобіну.
Лікування новоутворення
Терапія лейоміоми передбачає використання медикаментозних препаратів, здатних лише незначно поліпшити стан пацієнта, усунувши основні симптоми, що його турбують. Однак вилікувати людину такий вид впливу нездатний. Для цього необхідно видалити пухлину. Найчастіше виконується ендоскопічне втручання лапароскопом і висікаються уражені тканини. У поєднанні з традиційною медициною використовують народні засоби лікування. Видалення лейоміоми є дуже травматичною процедурою. Після маніпуляції хворому потрібен тривалий період реабілітації, що проводиться в умовах санаторно-курортного лікування.
Відновлення полягає в проведенні таких фізіотерапевтичних процедур:
Магнітотерапія – відновлювальна процедура.
- гімнастика;
- масаж;
- магнітотерапія;
- грязелікування;
- парафінові аплікації;
- лікувальні ванни.
Народні засоби, як додаткова терапія
Лікування лейоміоми шлунка можливе такими нетрадиційними засобами:
- Настій трави лепехи, барвінку та омели приймають по 100 мл щодня перед їдою.
- Сік картоплі п’ють перед кожним прийомом їжі, оскільки він сприяє зменшенню подразнення слизової.
- Настоянка календули на спирту сприяє загоєнню слизової оболонки.
- Відвар звіробою та золототисячника відновлює природний слизовий захист шлунка.
Терапія народними засобами проводиться тільки в поєднанні з традиційними методами.
Профілактика і прогноз
За неефективності терапії може розвинутися фіброміома травного органу або на місці доброякісного новоутворення виникає лейоміосаркома шлунка. Вона являє собою злоякісну пухлину і прогноз для життя пацієнта в такому разі вкрай несприятливий, оскільки пухлина спричиняє летальний результат. Крім цього, лейоміома може провокувати перфорацію стінки органу, а також виразку з подальшою кровотечею. Для запобігання розвитку патології необхідно дотримуватися режиму харчування і займатися спортом. Важливо позбутися шкідливих звичок і усунути стресові ситуації.