Скринінг – одне з найбільш точних і сучасних досліджень. Лікар може призначити скринінг серця, печінки, шлунка, обстеження молочних залоз у жінок, скринінг для визначення патологій вагітності. Кожна процедура повинна бути обгрунтована з медичної точки зору.
З недавнього часу скринінг проходять всі категорії населення. Ця процедура називається диспансеризацією, і беруть участь в ній всі жителі країни. Загальний скринінг дозволяє на ранніх етапах виявити багато серйозних захворювань. У стандартну процедуру входять:
- Сам скринінг, тобто збір даних про пацієнта, його стан здоров’я, хронічних захворюваннях, алергіях та інші особливості організму, завмер зросту і ваги. Всі дані вносяться в анкету і медичну карту пацієнта;
- Вимірювання артеріального тиску;
- Забір крові з вени і з пальця для проведення аналізу на рівень глюкози, холестерину, і біохімічний аналіз;
- Аналіз калу і сечі;
- Електрокардіограма серця;
- флюорографія;
- Мазок з шийки матки і обстеження молочних залоз у жінок.
У список аналізів можуть увійти й інші дослідження, якщо в стані здоров’я пацієнта є відхилення. Підводить підсумок скринінгу терапевт, який дивиться на аналізи в комплексі, і ставить діагноз про наявність чи відсутність прихованих захворювань і загальний стан організму. В результаті профілактичних заходів можна виявляти хвороби на ранніх етапах, і стежити за станом здоров’я не тільки кожного пацієнта, але і населення цілком.
Скринінг при вагітності
Якщо диспансеризація населення – захід нове, і не кожна людина проходить її вчасно, то під час вагітності пройти всі тести лікарі рекомендують всім без винятку майбутнім мамам. В обстеження входить аналіз крові та УЗД, і часто цього буває достатньо, щоб точно визначити термін вагітності, вага і розмір дитини, швидкість його росту і патології розвитку, якщо вони є. Найважливішим вважається скринінг першого триместру, під час якого можна визначити кілька серйозних захворювань, несумісних з подальшим розвитком плоду, і несуть загрозу життю матері.
У скринінг 1 триместру входить:
- Ультразвукове дослідження плоду і порожнини матки;
- Аналіз крові жінки на рівень хоріонічного гонадотропіну і асоційованого з вагітністю протеїну-А.
Перший етап – ультразвукова діагностика. Вона дозволяє вже на ранніх термінах простежити розвиток вагітності, визначити позаматкову, завмерла або багатоплідної вагітність, і виявити відхилення у розвитку плоду.
Проводиться дослідження в 11-13 акушерську тиждень вагітності, так як в більш пізній або ранній термін тест буде менш інформативним.
Ультразвукова діагностика порожнини матки вагітної жінки дозволяє визначити:
- Точний термін вагітності до одного дня;
- Стан шийки і порожнини матки;
- Розташування плода в порожнині матки;
- Куприка-тім’яної розмір плоду і його загальну довжину;
- Окружність голови плода і біпаріентальний розмір, а також симетричність і рівень розвитку півкуль мозку;
- Товщину комірного простору дитини і розмір носової кістки.
Всі ці дані в сукупності дають можливість поставити точний діагноз і спрогнозувати хід розвитку вагітності. За розмірами плода на першому скринінгу визначається кілька серйозних патологій, таких як синдром Дауна, мікро-, макро- і аненцефалія, синдром Евардс, Патау, і ще ряд захворювань, несумісних з життям в більшості випадків.
Ультразвукова діагностика проводиться як трансвагинально, так і через черевну стінку. Оскільки перший метод дослідження дає більш точний результат, при першому скринінгу на ранніх термінах вагітності він більш кращий.
Не менш важливо під час діагностики оцінити кровоток і роботу серця плоду. Прискорене чи уповільнене серцебиття найчастіше теж є ознаками патології. Поганий кровообіг у судинах пуповини важливо помітити якомога раніше, оскільки з кров’ю матері немовля отримує кисень і поживні речовини, і недолік їх згубно впливає на його ріст і розвиток.
Другий етап скринінгу під час вагітності – докладний біохімічний аналіз крові.
Здавати кров можна тільки після ультразвукової діагностики, так як УЗД дозволяє точно визначити вік плоду.
Це важливо для правильної постановки діагнозу, оскільки вміст гормонів змінюється кожен день, і невірний термін може збити лікаря. В результаті аналізи будуть визнані не відповідними нормі, і пацієнтці буде оголошений помилковий діагноз. Під час проведення тесту оцінюється кількість в крові хоріонічного гонадотропіну і протеїну-А.
Хоріонічний гонадотропін – речовина, яка виробляється плодової оболонкою.
За його присутності в організмі пацієнтки лікарі визначають саме наявність вагітності вже на перших її тижнях. Максимуму зміст лХГ досягає до 13 тижня, а потім рівень гормону поступово знижується. Залежно від того, підвищений рівень ХГЧ або знижений, лікарі можу зробити висновок про патології плоду і майбутні труднощі з виношуванням плоду.
Другий гормон, зміст якого оцінюється під час першого скринінгу – протеїн-А. Від нього залежить розвиток плаценти і імунітет організму. По суті, цей гормон перебудовує організм жінки, адаптуючи його до виношування плоду.
За результатами всіх трьох досліджень виводиться індекс МОМ, який показує ризик розвитку патологій і відхилень. При виведенні коефіцієнта враховуються зріст, вага і вік матері, її шкідливі звички, і попередні вагітності. Вся зібрана під час проведення скринінгу інформація дає точну картину, згідно з якою лікар може виставити точний діагноз. Цей метод застосовується вже понад 30 років, і за цей час зарекомендував себе як один з найточніших способів дослідження.
Якщо пацієнтка входить в групу ризику, то їй рекомендують пройти скринінг під час другого і третього триместру вагітності.
Але наступні скрининги необов’язкові, якщо жінка здорова, молодше 35 років, і раніше у неї не було проблем з виношування вагітності і народженням дітей.
Обстеження молочних залоз
Скринінг молочних залоз, або мамографія – один з найважливіших для жінок.
Він дозволяє на ранніх термінах діагностувати доброякісні або злоякісні пухлини молочної залози, виявити в грудях ущільнення, темні плями на знімках, і якомога раніше почати їх лікування.
Обстеження молочної залози – не обов’язково медична процедура. Найпростіший спосіб діагностики захворювань грудей – самостійна пальпація. Її рекомендують проводити через тиждень після закінчення менструації, коли тканини залози найбільш пухкі, і промацуються навіть дрібні вузлики. Робити це лікарі рекомендують навіть молодим дівчатам, а з двадцятирічного віку самостійне обстеження обох молочних залоз стає обов’язковим.
Клінічне обстеження грудей проводиться в медичних установах. Найчастіше його проводить гінеколог на планових оглядах.
За результатами огляду лікар може або направити пацієнтку на детальне обстеження молочних залоз, або постановити, що вона здорова.
Третій і найточніший скринінг – мамографія. Він проводиться лікарем-мамолог, який ставить точний діагноз. За деякими ознаками мамографія схожа на флюорографію, але «в фокус» рентген-апарату потрапляє не вся грудна клітка і її внутрішня порожнина, а тільки груди пацієнтки.
Жінка для проходження мамографії повинна роздягнутися, і щільно притиснутися до приладу. Оголені молочні залози щільно притискаються з двох сторін спеціальними пластинами, а лаборант робить знімок. Пізніше знімок, на якому видно однорідні тканини і долі підвищеної щільності, передається рентгенологу або мамолога, який ставить пацієнта точний діагноз.
Проводиться мамографія повинна регулярно, починаючи з 35-40 років – не менше одного разу на рік.
Жінкам старшого віку, після настання менопаузи, мамографія рекомендована один раз в два роки.
У цього методу дослідження молочних залоз серед лікарів і вчених є чимало противників. Це пов’язано з тим, що рентген-випромінювання навіть у невеликих дозах може провокувати розвиток раку грудей. Другий аргумент проти процедури обстеження молочний залози – низька достовірність скринінгу. Дослідження показали, що приблизно в 20% випадків мамографія виявляється хибнопозитивної, що веде до нервових розладів у пацієнток, і необхідності проходження хворобливих біопсій. Тому, незважаючи на те, що більшість лікарів рекомендує регулярно проходити процедуру мамографії для запобігання ризику розвитку захворювань, все більше пацієнток відмовляється проходити обстеження молочної залози без крайньої необхідності.
Скринінгове дослідження серця
Якщо людина має природжений або придбаний порок серця, хронічні захворювання, зайву вагу, погану спадковість, або звичайний скринінг виявив порушення в роботі серцевого м’яза, лікар може порекомендувати пацієнту проведення додаткового дослідження.
Перший, і один з найбільш точних методів діагностики захворювань серця – електрокардіографія. Це дослідження проводиться вже більше п’ятдесяти років, і за цей час встигло зарекомендувати себе як один з найбільш точних методів діагностики.
В основі методу – фіксація різниці електричних потенціалів в напружених і розслаблених м’язах, в даному випадку – серцевого м’яза.
Чутливі датчики, які встановлюється на ліву частину грудей, зап’ястя і черевну стінку пацієнта, вловлюють електричне поле, яке виникає при роботі органу, а друга частина приладу фіксує зміни електричних полів.
Таким методом можна виявити навіть найнезначніші відхилення від норми в роботі серця.
Другий, більш точний метод дослідження роботи серця – УЗД. Для проведення діагностики пацієнт займає горизонтальне положення, на груди йому наноситься гель, призначений для полегшення ковзання датчика по шкірі і видалення повітря, і проводиться тест. На моніторі лікар бачить обриси органу в статиці і динаміці, може відстежити наявність патологічних змін, потовщення або потоншення м’язів, нерегулярний ритм, що свідчить про наявність захворювань.
Другий метод скринінгу – чрезпищеводной обстеження серця.
Це дослідження менш приємно для пацієнта, але завдяки високій точності і достовірності результату проводити скринінг рекомендують саме таким методом.
Необхідність введення зонда в стравохід пацієнта пов’язано з особливостями ультразвукових досліджень. Так, кістка для ультразвуку є непереборною перешкодою, а м’язи, що створюють щільний каркас на грудях і ребрах, частково поглинають випромінювання. Необхідно пам’ятати, що ультразвук, який застосовується в медичних цілях, має малий радіус поширення, а тому проводити чрезпищеводной обстеження серця рекомендується і в тому випадку, якщо пацієнт страждає від важкого ступеня ожиріння.
Щоб уникнути блювотних позивів, лікарі рекомендують проходити діагностику такого типу натщесерце.
Під час введення зонда пацієнт лежить на боці на кушетці, а лікар наносить на горло і ротову порожнину анестезуючий засіб, вводить зонд і оглядає його внутрішні органи.
При діагностиці серця через стравохід орган стає видно більш детально, наприклад, можна чітко розрізнити аорту, великі судини, тканини міокарда і самі серцеві м’язи. Таким же способом пацієнтів оглядають перед операцією на серці або при необхідності ремонту вживленного кардіостимулятора.
Проведення ультразвукового дослідження методом через стравохід рекомендовано для діагностики захворювання всіх органів, розташованих в грудній порожнині, за ребрами.
До них відноситься шлунок, печінку, легені, селезінка, а в деяких випадках так оглядають навіть нирки.
Органи черевної порожнини при скринінгу можна досліджувати набагато простіше – ультразвук легко проникає через тканини передньої черевної стінки в черевну порожнину.
Своєчасне проходження належних за віком і станом здоров’я скринінгів дозволить кожній людині зберегти гарне самопочуття. Особливо важливо виявлення і діагностика проблем зі здоров’ям під час виношування дитини, оскільки скринінг при вагітності може допомогти не тільки матері, але й плоду. Не менш важливі регулярні обстеження в літньому віці, після перенесених захворювань або операцій. Нескладна процедура скринінгу, яку можна пройти в районній поліклініці, може принести величезну користь людині, і зберегти здоров’я.