Ураження одного з відділів травної системи супроводжується порушенням діяльності інших органів, тому дуоденіт шлунка призводить до запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки (лат. duodenitis). duodenum), яка виконує важливу функцію в процесі травлення – приводить кислотно-лужний рівень їжі, що надійшла, до оптимальних показників, необхідних для її подальшої обробки в інших відділах.
Причини захворювання
Дванадцятипала кишка являє собою порожнину завдовжки 30 см, що з’єднує шлунок із рештою тонкого кишківника.
Захворювання розвивається з таких причин:
- Знижено захисні функції слизової оболонки дванадцятипалої кишки, через що вона стала сприйнятливою до негативних чинників.
- Підвищена кислотність шлункового соку, який при слабкому захисті роз’їдає слизові тканини, спричиняє подразнення і запалення.
На розвиток дуоденіту можуть вплинути екзогенні (первинні) чинники:
- нерегулярне харчування;
- захоплення солоною і гострою їжею;
- куріння та алкоголь;
- тривалий прийом НПЗП, стероїдних гормонів;
- паразитарна інвазія;
- інфекція, спричинена бактеріями Helicobacter pylori.
Гастрит може бути вторинним чинником розвитку захворювання.
Ендогенні (вторинні) причини:
- гастрит (хронічний, корозивний, зернистий тощо);
- виразка шлунка і дванадцятипалої кишки;
- панкреатит;
- порушення біліарних функцій, коліт, ентерит;
- кисневе голодування тканин (гіпоксія), що розвинулося через проблеми з серцем, легенями або судинами;
- ниркова недостатність.
Форми захворювання
- Гострий дуоденіт. Проявляється раптово, має ознаки гострого запалення, які швидко знімаються медичними препаратами і не залишають значущих структурних змін у слизових тканинах.
- Хронічний дуоденіт прогресує повільно, може тривати місяцями або роками. На слизовій оболонці розвиваються атрофічні дегенеративні процеси, хвороба набуває рецидивуючого перебігу, з постійним повторенням больових нападів.
Види дуоденіту
Дуоденіт буває первинним і вторинним, має дві форми запалення, а також його класифікують і за іншими властивостями, які показані в таблиці:
| За клінічними проявами | Виразкоподібний дуоденіт |
| Гастритоподібний | |
| Холецистоподібний | |
| Панкреатитоподібний | |
| Змішаний | |
| Латентний | |
| За характером ураження | Атрофічний дуоденіт |
| Неатрофічний | |
| Гіпертрофічний | |
| Ерозивний | |
| За локалізацією | Проксимальний дуоденіт |
| Дистальний | |
| За перебігом | Рідко рецидивуючий |
| Рецидивуючий | |
| Часто рецидивуючий | |
| Торпідний |
Симптоми захворювання
Запаморочення може бути загальним симптомом запалення 12-палої кишки.
Загальні симптоми дуоденіту в дорослих – пітливість, запаморочення, слабкість, обкладеність язика, колючі або ниючі болі під ложечкою або в ділянці пупка. Але деякі види захворювання мають відмінні риси, наприклад:
- Якщо уражено верхній відділ кишківника, то патологія схожа на виразкову хворобу, супроводжується тягнучими нічними або голодними болями, постійною печією, відрижкою з гірким присмаком.
- Дуоденіт нижнього відділу має схожість із панкреатитом або холециститом. Для такого випадку характерні гострі болі в підреберній зоні, що іноді іррадіюють в інші органи, можливі диспептичні розлади.
- За гастритоподібного дуоденіту болі починаються майже відразу ж після їди. Типові симптоми – відрижка, бурчання в животі, діарея, метеоризм, нудота або блювання, поганий апетит.
- У літніх частіше зустрічається безсимптомна форма. Зазвичай проблеми виявляються під час обстеження хворого з приводу іншого захворювання.
Ускладнення
Хвороба може супроводжуватися такими ускладненнями:
- непрохідністю кишечника;
- виразкою дванадцятипалої кишки;
- синдромом мальабсорбції (порушенням всмоктування поживних речовин кишечником);
- кишковою кровотечею;
- гострим панкреатитом;
- ураженням вегетативної та нервової системи.
Діагностика
ФГДС являє собою обстеження шлунка за допомогою зонда з камерою.
У сукупності з характерною симптоматикою, під час пальпації черевної ділянки (нижче від грудини, міжреберних дуг і вище від пупка) хворий зазвичай відчуває хворобливі відчуття. Щоб підтвердити діагноз, пацієнту необхідно пройти такі діагностичні тести:
- ФГДС (фіброгастродуоденоскопію) – обстеження за допомогою зонда, оснащеного камерою;
- рентгенографію;
- дослідження шлункового соку для визначення рН;
- біохімічний аналіз крові;
- копрограму.
Лікування захворювання
Терапія захворювання ставить перед собою такі цілі:
- зняти запалення;
- запобігти хронічній стадії;
- відновити функції органів ШКТ;
- нормалізувати травлення.
Ліки
Метронідазол є препаратом для боротьби з Helicobacter pylori.
Для лікування дуоденіту застосовують такі медикаментозні засоби:
- Антибіотики, якщо збудником хвороби є Helicobacter pylori – «Метронідазол», «Кларитроміцин», «Амоксицилін».
- Інгібітори протонної помпи, щоб блокувати секрецію залоз, які виробляють кислоту – «Омепразол», «Пантопарзуол».
- Н2-гістаміноблокатори, щоб зняти подразнювальну дію кислоти – «Фамотидин», «Ранітидин».
- Антациди, що володіють обволікаючим ефектом, для зниження концентрації кислотності в шлунковому соку – «Маалокс», «Алмагель».
- Прокінетики, для відновлення травних функцій – «Ітомед, “Ганатон”, “Ітомед”.
- Спазмолітики, для усунення спазмів і болю – «Но-шпа», «Папаверин».
- Поліферментні препарати, що містять ферменти підшлункової залози. Стимулюють травлення і допомагають засвоювати поживні речовини – «Креон 10000».
Як харчуватися?
Важливим місцем у терапії дуоденіту є дієта. Кількість перекусів збільшується до 5-6 разів на день, порції зменшуються. Пацієнтам рекомендується пити більше компотів, соків і трав’яних відварів, що містять вітамін С. Меню має включати:
У терапевтичну дієту рекомендується включити сир.
- сир;
- масло;
- супи;
- кефір;
- яйця;
- варені овочі.
Народні рецепти
Лікувати дуоденіт можна за допомогою відварів із цілющих трав. Для їх приготування підійдуть такі рослини:
- кульбаба;
- подорожник;
- гіркий полин;
- звіробій;
- чебрець;
- ромашка;
- плоди шипшини.
Чудовим засобом для лікування дуоденіту є настоянка прополісу, яка має обволікаючий ефект. Для цього потрібно 50 г прополісу залити 500 мл чистого спирту і настоювати протягом 20 днів, періодично збовтуючи. Пити потрібно по 15 крапель, розмішуючи їх з 1 ст. склянки. ложкою молока та цукру. Приймати 3 рази на день перед їдою, поки не зникнуть ознаки захворювання.
Профілактика та прогноз
За умови регулярного спостереження у лікаря і своєчасної терапії прогноз сприятливий.
Первинна профілактика дуоденітів передбачає збалансоване харчування, відмову від тютюну й алкоголю, приймання лікарських засобів тільки за призначенням лікаря, своєчасне звернення до клініки в разі перших проблем зі шлунково-кишковим трактом. Для профілактики хронічного дуоденіту пацієнти із захворюваннями травної системи в динаміці зобов’язані проводити ендоскопічні та гістологічні обстеження не менше 1 разу на рік. Для хворих із частими рецидивами призначається регулярне застосування деяких ліків – М-холіноблокаторів, прокінетиків, жовчогінних препаратів, ферментів. Запобіганню загострень і якнайшвидшому одужанню сприяє санаторно-курортне лікування.