Проривна виразка шлунка: симптоми, операція, лікування

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки поділяється на кілька видів. Одним із небезпечних типів патології є проривна виразка. Патологічний стан характеризується появою наскрізної рани в слизовій оболонці внутрішнього органу. При відхиленні відзначається симптомокомплекс «гострий живіт». Пацієнт скаржиться на сильні напади болю в черевній порожнині, постійне напруження передньої стінки, гарячковий стан і позиви до блювоти. При подібних проявах потрібно звертатися до гастроентеролога, який допоможе встановити діагноз і підбере правильне лікування.

Що запущеніший перебіг проривної виразки і гірше становище хворого, то більше шансів на розвиток ускладнень і летальний результат.

У чому суть проблеми

Наскрізна рана, що виникає під час проривної виразки, є наслідком задавненого перебігу виразкової хвороби передньої або задньої стінки шлунка. Відхилення проявляється на тлі регулярного агресивного впливу шлункового соку на підслизові структури органу. Для проривної виразки характерне потрапляння кислого вмісту в порожнину очеревини, внаслідок чого виникає подразнення або інфікування. У такому разі в пацієнта встановлюється перитоніт. Перфорована форма недуги спостерігається у 10% зі звичайною виразкою шлунка. І понад чверть випадків припадає на інші ускладнення патології. Частіше проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки зустрічається у представниць слабкої статі, ніж у чоловіків.

Що впливає: причини

Підвищена кислотність прискорює процес розвитку хвороби.

Прояв виразки з перфорацією не є самостійною патологією, їй передує ускладнення основної недуги. Характерна відмінність проривного типу хвороби від звичайного – наявність наскрізної ранки в шлунковій стінці. Вплинути на патологічний стан здатна бактерія Хелікобактер пілорі. Проривання шлунка відбувається з таких причин:

• запущена гостра хвороба;
• порушений потік крові;
• часте вживання їжі у великій кількості;
• посилені фізичні навантаження;
• стресові фактори та шкідливі звички;
• підвищений вміст кислоти в шлунку;
• тривала лікарська терапія, що погіршує стан слизової органу.

Різновиди

Перфоративна виразка може супроводжуватися різними ознаками, що залежить від типу порушення. У таблиці представлено різновиди порушення, враховуючи різні параметри:

Класифікація	Вид
За клінічним перебігом	Типова
	Атипова або прикрита перфорація
	З кровотечею в очеревину або ШКТ
За етапом розвитку	Первинний больовий шок
	Перфорація з бактеріальною інфекцією
	Запальний процес
	Важкий період із гнійним перитонітом
За патолого-анатомічними проявами	Хронічна виразка
	Гострі періоди
	З ураженням стінок новоутвореннями
	Гельмінтні зараження
	Порушений місцевий кровообіг
За розташуванням вогнища патології	Шлунок
	Дванадцятипала кишка (ДПК)
	Пілородуоденальний відділ
	Змішаний тип з ураженням кількох ділянок

Характерні симптоми

Біль має тривалий нападоподібний характер.

Проривна виразка шлунка довгий час може не давати про себе знати, не проявляючись ніякими патологічними порушеннями. Першою ознакою недуги стає виражений біль, що проявляється протягом усього дня. Помітити патологію людина може також за постійно напруженим животом. Виділяють такі основні симптоми проривної виразки:

• напади нудоти та блювотні позиви;
• блідість шкіри;
• холодний піт;
• часте биття серця;
• задишка, не пов’язана з фізичними навантаженнями;
• іррадіація болю на інші внутрішні органи та верхні кінцівки;
• різке підвищення температури з виникненням гарячкового стану.

Як тільки відбувається прорив виразки, у людини проявляється максимально яскрава симптоматика. Якщо пацієнт прийме певне положення тіла, то патологічні прояви минають. Впоратися з сильним больовим синдромом, який виникає при проривній виразці, можливо, якщо лягти на правий бік, зігнувши ноги в колінах і притиснувши їх максимально близько до себе. При минулому загостренні людину може турбувати незначний, але постійний біль у животі. Через 24 години стан пацієнта з проривною виразкою стрімко погіршується і симптоматика проявляється з новою силою.

Імовірні ускладнення

Разом із кров’ю в черевну порожнину потрапляє шлунковий сік.

Запущена перфорація виразки шлунка загрожує небезпечними порушеннями і може спровокувати смерть пацієнта. Якщо вчасно не буде проведено лікування або операцію, то ймовірні такі наслідки:

• генералізоване зараження крові;
• ознаки бронхопневмонії;
• неспроможність швів у післяопераційний період, за яких вміст кишечника потрапляє в черевну порожнину;
• внутрішня кровотеча;
• порушена евакуаторна функція кишечника.

Як проводиться діагностика

У разі підозри на розвиток проривної виразки потрібно звертатися до гастроентеролога і проводити комплексне обстеження. Лікар визначить, які симптоми турбують пацієнта і пропальпує черевну порожнину для визначення перебігу патології. Лікар призначить робити такі діагностичні процедури:

• Рентгенографічне обстеження. Діагностична техніка допомагає виявити скупчення повітря в органах шлунково-кишкового тракту.
• Ендоскопія. Виконується в разі неможливості встановити діагноз за рентгенівськими знімками. Завдяки методиці визначається локалізація проривної виразки.
• Електрокардіографія. Потрібна для оцінки серцевої функції та встановлення ритму серця.
• Ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Допомагає визначити наявність абсцесів після перфорації.
• Лапароскопія. Проводиться при подразненні в очеревині. Не рекомендується виконувати діагностичну маніпуляцію в разі ожиріння, проблем зі згортанням крові, грижового випинання.
• Лабораторні дослідження крові на визначення перитоніту та бактеріальної інфекції.

Ознаки хвороби нерідко помилково приймають за розвиток інших патологій органів шлунково-кишкового тракту, тому обов’язково проводиться диференціальна діагностика перфоративної виразки.

Як і чим лікувати

Операція – основний лікувальний захід

Прорив виразки вимагає термінового хірургічного втручання.

Коли пацієнт лікує проривну виразку виключно медикаментами, то така терапія не дає бажаного результату. У разі патології основним лікуванням слугує хірургічне втручання. Чим раніше буде проведена хірургія, тим менше шансів на виникнення ускладнень і коротша реабілітація. При призначенні операції лікар враховує такі показники:

• час, який минув із моменту розвитку недуги;
• розташування та етіологія виразкової хвороби;
• перебіг і поширеність патологічного вогнища;
• вік пацієнта і додаткові відхилення;
• технічні можливості стаціонарного відділення.

Проривну виразку усувають за допомогою лапароскопії, під час якої хірург розсікає черевну стінку. Під час маніпуляції вдається детально обстежити стан органів. Нерідко ушивання ранки, що утворилася, виконують за допомогою ендоскопічного методу, за якого процедуру роблять через прокол у стінці очеревини. У разі проривної виразки можливі й інші типи оперативного втручання:

• Пілоропластика і ваготомія. Виконується маніпуляція в разі розташування перфорації на передній стінці цибулини ДПК. Під час процедури проводиться перев’язка гілок блукаючого нерва, які відповідають за іннервацію відділу шлунково-кишкового тракту.
• Резекція шлунка. Потрібна в разі утворення гігантських ран або за хронічної проривної виразки. Пацієнту видаляють повністю весь пошкоджений внутрішній орган, після чого встановлюється інвалідність.
• Пілороантримектомія зі стовбуровою ваготомією. Часто застосовується хірургічна методика в разі поєднання виразкової хвороби в 12-палій кишці та дистальних ділянках шлунка. Виконується ушивання виразки та пластика.

Корекція харчування

Перший час після операції можна вживати їжу тільки в подрібненому вигляді.

Консервативні методи лікування проривної виразки включають нормалізацію харчового режиму. Корекція раціону є обов’язковим заходом після хірургії. Хворий повинен дотримуватися суворого дієтичного меню впродовж 3-6 місяців, а за необхідності й довше. Під час харчування дотримуються таких правил:

• Харчуються дрібно маленькими порціями.
• Їжа вживається в подрібненому вигляді, м’якої консистенції.
• Готують страви в пароварці або відварюють.
• Обмежують вживання солі. Краще зовсім відмовитися на деякий час від продукту.
• У невеликій кількості їдять прості вуглеводи.

Через 2-3 дні після хірургії меню поповнюють перетертими легкими супами, рисовою або гречаною кашею. Через 1-1,5 тижні можна вживати пюре з моркви, гарбуза, кабачка, картоплі. Дозволяються котлети на пару, приготовані з нежирних сортів риби або м’яса. У невеликій кількості можна протертий сир і кисломолочні продукти.

Медикаментозне лікування

Антибіотики призупинять процес поширення інфекції.

Коли у пацієнта сталося проривання виразки шлунка, то йому може бути надана перша допомога, якщо неможливо провести екстрену операцію. У такому разі дають антибіотики протягом тижня. Також можливо пацієнту дати прийняти знеболювальні засоби. У разі консервативного лікування проводять дезінтоксикацію і звільняють шлунок від вмісту за допомогою зонда. Призначаються препарати, що нормалізують рівень кислотності.

Які прогнози

Вчасно не проведене хірургічне втручання в разі проривної виразки загрожує летальним результатом, який настає через кілька днів після розвитку недуги. Після операції загибель пацієнта становить не більше 8%, що залежить від супутніх патологій та ускладнень. Якщо хірургія була проведена через 12 годин або добу після постановки діагнозу, то ймовірність загибелі хворого збільшується до 40%.