Одним із найважливіших процесів, що відбуваються в організмі, є травлення в шлунку. Від того, наскільки якісно налагоджено схему перетравлення їжі, залежить правильність функціонування кишківника, органів малого таза. Процес травлення проходить кілька етапів, кожен з яких неможливий без попереднього.
Що собою являє шлунок
Орган являє собою порожнистий резервуар, розмір якого не більший за кулак (у ситуації, коли він не заповнений продуктами). Стінки шлунка еластичні, тому під час переходу продуктів у його порожнину, він розтягується і набуває більшого розміру, запускаючи роботу травної системи. Анатомія шлунка включає три відділи:
- кардіальний – розташований найближче до стравоходу;
- основа шлунка – де утворюється соляна та інші ферменти;
- воротар – головне завдання якого – хімічна обробка їжі.
Особливу увагу необхідно приділити стінці шлунка. Вона складається з 4 шарів: слизового, підслизового, м’язового та серозного. Незважаючи на те що будова стінки органу схожа на будову стравоходу, але його слизова більш функціональна, завдяки наявності на поверхні ямок, складок і полів із прожилками. Морфологія шлунка включає ще 3 додаткових шари:
- Епітеліальна частина. Відповідає за вироблення слизу.
- Слизовий шар. Захищає слизову оболонку.
- М’язова пластина. Відповідає за скорочення органу.
У підслизовому шарі розташований сфінктер – круглий м’яз, що відокремлює шлункову порожнину від дванадцятипалої кишки.
Характеристика функції органу
Процес перетравлення їжі здійснюється за рахунок активізації функцій органу ШКТ.
Регуляція травлення здійснюється завдяки виконанню органом його призначень. Механічна обробка їжі в шлунку протікає в кілька етапів за рахунок її проходження через різні відділи шлункової порожнини. Процес перетравлення супроводжується активізацією роботи таких функцій шлунка, як:
- Секреторна. Передбачає продукування шлункового соку, до складу якого входить багато ферментів, мінералів, кислот, здатних прискорити процедуру розщеплення їжі. Склад речовини залежить від того, яка їжа потрапляє до шлунка. У дорослого протягом доби виділяється до 2 літрів рідини, у дітей норма нижча.
- Накопичувальна та моторна. Час перебування продуктів у шлунку – 3 години. Після цього продукти перемішуються з виробленою субстанцією, накопичуються до певної кількості. Потім настає евакуація їжі в товсту кишку. Цю функцію забезпечує м’язовий шар.
- Всмоктування. Розвинена схема мікросудин шлунка розносить поживні речовини по інших внутрішніх органах.
- Екскреторна. У разі активізації роботи цієї функції відбувається виведення продуктів розкладання, що утворилися в шлунку людини після перетравлення.
- Антианемічна. У парієтальних клітинах відбувається вироблення внутрішнього фактора Касла, який відповідає за засвоєння організмом вітаміну В12, необхідного для творіння крові.
- Захисно-бар’єрна. Ферменти та кислоти, що знаходяться в органі, запобігають впливу токсинів на організм.
- Ендокринна. Спеціальні клітини виробляють гормональні сполуки, необхідні для правильного функціонування шлункових залоз, жовчного міхура та системи кровообігу.
Основні секреції шлунка
Сік, що виробляється для перетравлення їжі, не завдає шкоди людському організму.
Орган виробляє секрети – спеціальні речовини, необхідні для руху їжі зі шлункової порожнини в кишку. Під впливом секрету продукт проходить структурні зміни і поживні речовини всмоктуються. Сік, що виробляється шлунком, являє собою агресивне середовище, проте він не завдає шкоди організму. Процеси, що відбуваються в порожнині шлунка, вбивають бактерії та патогенні мікроорганізми. Регуляторами вироблення секрету є гуморальна система і ЦНС. Шлунковий сік продукують залози, які розташовані в слизовій оболонці органу. Речовина представлена у вигляді напівпрозорої рідини. Одним із компонентів шлункового соку є соляна кислота, що робить середовище кислим. Проходження їжі через усі етапи розщеплення їжі здійснюється також завдяки присутності в шлунковому секреті таких компонентів:
- аміак;
- гідрокарбонат натрію;
- магній;
- калій;
- вода;
- фосфати;
- хлориди;
- сульфати.
Фази перетравлення їжі шлунком (коротко)
Відчуття запаху їжі провокує вироблення спеціальних речовин для перетравлення їжі.
Фізіологія припускає той факт, що перероблення їжі в шлунку починається ще до потрапляння її в орган. Виділення шлункового соку починається перед часом звичайного вживання їжі, а також при відчутті запаху їжі під час накриття столу. Секреторна регуляція травлення здійснюється в три етапи, всі вони необхідні й залежні від того, яку їжу було вжито та в якій кількості. Фази шлункової секреції тісно пов’язані між собою, і якщо логічна послідовність буде порушена, в системі станеться збій, і цей факт сповільнює евакуацію продуктів переробки.
| Фази секреції шлункового соку | Особливості процесу |
| Складнорефлекторна (мозкова) | Реакція організму на умовно-рефлекторні та безумовно-рефлекторні чинники: вид і запах їжі, процес приготування страв, подразнення рецептів у роті |
| Шлункова фаза | Під час потрапляння першої дози їжі в шлункову порожнину в довгастий мозок потрапляють нервові імпульси |
| Починається виділення гастрину, секретину та гістаміну | |
| Кишкова фаза секреції | Після того як перехід їжі в хімус (неперетравлена їжа) завершено, речовина потрапляє в 12-палу кишку |
| Відбуваються процеси, що прискорюють або уповільнюють просування залишків |
Якщо спостерігається порушення евакуації їжі, хімус потрапляє назад у порожнину шлунка і підвищує кислотність секрету, що виробляється органом.
Механізми розщеплення
Механізм розщеплення поживних речовин відбувається в кілька етапів.
Основні процеси, що забезпечують часткову зміну їжі структурно та кількісно, відбуваються поступово: спочатку речовини потрапляють із рота в глотку, потім відбувається їхній рух у шлунку. Після того як продукти потрапляють у ротову порожнину, вони подрібнюються і тут всмоктується частина корисних речовин, що потрапляють з їжею. В органі здійснюється рефлекторний рух стінок, за рахунок чого формується загальна маса поживних елементів. Це відбувається завдяки ферментам, що містяться в шлунковому соку та гормонам, які виділяють стінки кишечника. З перелічених компонентів, чимало важливою є вода, яка сприяє швидкому переходу їжі в кишечник. Дрібні ланки, що утворюються під впливом рідини, проходять остаточне розщеплення до жирів, білків і вуглеводів. Після того як продукт розпаду переходить у кишкову порожнину відбувається евакуація речовин.
Умови, що впливають на час перебування їжі в шлунку
Після того як їжа надходить у шлункову порожнину, вона затримується в органі на деякий період. За правильного дозування, поживні речовини розщеплюються швидко і перетравлення здійснюється за короткий проміжок часу. Час перебування залежить від таких чинників:
- Злагодженість виділення ферментів. У разі нестачі вироблення певних компонентів перетравлення в кишківнику та шлунковій порожнині займає більше часу і продукти залишаються в органі більш тривалий час.
- Метод обробки продуктів і приготування. Смажена їжа довше тримається неперетравленою в шлунку.
- Температура страв. Якщо продукти надходять у шлунок холодними, їхнє перетравлення прискорене.
- Час прийому трапези. У ранковий і вечірній час їжа затримується тривалий час.
- Змішування продуктів. Після переїдання продуктів, які передбачають різний час розщеплення, їжа може залишатися в порожнині тривалий період або не розщепиться зовсім.
Налагоджене всмоктування в шлунку корисних речовин – запорука правильного функціонування всіх систем і внутрішніх органів. Саме шлункова порожнина відповідає за харчування всього організму і бере активну участь у зміцненні його захисних властивостей і виробленні гормонів. Перетравлення продуктів у шлунку – своєрідний захисний процес, який полягає в нейтралізації токсичних речовин.