Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба або ГЕРХ у дітей може маскуватися під природним рефлюксом, характерним для новонароджених. Така реакція допомагає вивести з організму зайве повітря і їжу, які захоплюються дитиною під час годування. Якщо рефлюкс не зникає тривалий час і часто повторюється, то необхідно звернутися по допомогу до педіатра.
Етіологія
У дітей до року функціональний гастроезофагеальний рефлюкс вважається нормою, коли відбувається рідко, короткочасно і не має неприємної симптоматики. Патологічний стан супроводжує езофагіт (запалення стравоходу). У шлунку завжди кисле середовище через соляну кислоту, яка виробляється спеціальними клітинами. Під час рефлюксу відбувається закидання вмісту шлунка в стравохід. Під час контакту з обробленим шлунковим соком – хімусом, у стравохідній трубці виникає подразнення і запалення.
Негативні зміни в стравоході різні за поширеністю та глибиною ураження – від невеликого запалення в нижньому відділі стравоходу до повного ураження з утворенням виразок, рубців, поздовжнього зморщування стравоходу. Усе залежить від часу протягом, якого відбувається дуодено-гастральний рефлюкс та інтенсивності його прояву. У стравоході запалення подразнює нервові клітини і посилює зворотний потік вмісту шлунка. Формується замкнене коло – запалення провокує рефлюкс, а він, своєю чергою, посилює пошкодження стінок стравохідної трубки.
Патогенез
За якісну роботу сфінктера відповідає вегетативна нервова система.
Між стравоходом і шлунком знаходиться сфінктер (клапанний пристрій), який відкриває вхід у шлунок, коли він необхідний для проходу їжі, і закриває його, якщо вся їжа вже надійшла. Нормальне його функціонування забезпечують:
- вегетативна нервова система;
- нормальний кровотік у цій ділянці;
- правильна анатомічна структура органів.
Гастроезофагеальний рефлюкс з’являється в момент, коли під впливом різних чинників ефект «закриття» послаблюється або, навпаки, збільшується активність м’язів, що відкривають сфінктер. У такому разі хімус піде в протилежному напрямку, чим спровокує рефлюкс.
Причини та симптоми
ГЕРХ у дітей пов’язана з вродженими аномаліями або є набутою. У новонародженого ГЕРХ з’являється внаслідок патологій, що формуються внутрішньоутробно або під час пологів. До причин належать:
Ризик розвитку такої патології зростає у недоношених новонароджених.
- передчасна поява на світ;
- кисневе голодування у плода;
- асфіксія у новонароджених;
- родова травма шийних хребців;
- запальні процеси в кишечнику;
- патологічне формування та недорозвинення стравохідної трубки;
- недуги травної системи, що передаються у спадок;
- нездоровий спосіб життя майбутньої матері.
Езофагеальний рефлюкс провокують такі причини:
- неможливість перетравлення лактози за низького рівня ферменту лактази;
- харчова алергія, особливо за непереносимості протеїнів;
- недотримання дієти матір’ю, яка годує груддю;
- переведення немовляти на штучне вигодовування;
- лікування медзасобами, що містять теофілін, тривалий час;
- неправильне годування немовляти (вживання в надлишку жирів і легко розщеплюваних вуглеводів);
- зниження імунітету;
- інфекційні захворювання у немовляти – цитомегаловірус, мікоз, герпес;
- недуги, що зачіпають кишковий тракт – пептична виразка, запально-дистрофічні зміни слизової шлунка, систематичне порушення випорожнення.
Ознаки патологічного дуоденогастрального рефлюксу:
Патологія може проявлятися в дитини нічними нападами кашлю.
- часті рясні відрижки, що переходять у напади блювоти (у період новонародженості);
- загрудинні болі та хворобливі відчуття в надчеревній ділянці;
- печія;
- порушення ковтальної функції;
- посилення хворобливості після прийому їжі;
- кисла відрижка;
- нападоподібний кашель у нічний час.
Діагностика
Щоб підтвердити або спростувати діагноз «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» у дітей, лікареві необхідно провести бесіду з батьками і призначити обстеження маленького пацієнта. Якщо дитина відстає у вазі та рості, є кишкові розлади, часті рясні зригування, то педіатр призначить:
- Загальноклінічні аналізи.
- Ендоскопію. Оглядається внутрішня оболонка стравохідної трубки.
- Рентгенографію. Проводиться дослідження, щоб ретельно розглянути будову структур стравоходу і шлунка.
- pH-метрію. Виявляються порушення кислотно-лужної рівноваги шлункового соку.
Для початкової стадії хвороби характерна поява печії.
У медичній практиці прийнято класифікацію гастроезофагеального рефлюксу на ступені, які ґрунтуються на прояві симптомів. Рефлюкс-езофагіт у дитини і дорослого першого ступеня характеризується частими печіями. При 2 ступені відзначається нудота і відрижка, які посилюються після їди і фізичного напруження. У цих двох випадках лікарі рекомендують пройти ендоскопію шлунка, рентген і pH-метрію.
Шлунково-стравохідний рефлюкс ерозивного 3 ступеня вражає слизову та м’язовий шар стравоходу. Напади печії проявляються постійно. У нічний час пацієнта турбує кашель. Печіння за грудиною у дитини з’являється незалежно від прийому їжі. З діагностичною метою призначають огляд стравоходу за допомогою ендоскопа, рентгенологічного дослідження, біопсії.
Найважча 4 стадія хвороби. Для неї характерні виразки в стравохідній трубці, кислий присмак і утруднене ковтання. Для діагностики використовують:
- рентген;
- УЗД і МРТ черевної порожнини;
- дослідження біоматеріалу шлунка і стравоходу;
- аналіз вмісту соляної кислоти в шлунковому соку.
Лікування та дієта
Лікування ГЕРХ у дітей включає такі клінічні рекомендації:
Патологія лікується за допомогою низки медикаментів.
- здоровий спосіб життя;
- медикаментозну терапію;
- хірургічні корекції;
- фізіотерапевтичний вплив;
- диспансерний моніторинг.
Схема лікування патологічного рефлюксу в дітей на початковій стадії включає:
- корекцію харчування;
- нормалізацію режиму дня;
- приймання антацидних медпрепаратів, прокінетичних засобів;
- симптоматичну терапію.
Дієта за рефлюксу входить до комплексу лікувальної терапії в дітей раннього віку, під час якої збільшують частоту годувань. Якщо дитина на природному вигодовуванні, то призначають загусники материнського молока. При штучному годуванні рекомендовано лікувальне харчування, що включає суміші «Хумана», «Нутрилон».
Наслідки
Якщо не проводити лікувальних заходів, то рефлюкс-езофагіт у дітей прогресуватиме і спровокує такі відхилення:
Патологія загрожує тим, що в дитини може бути недобір ваги.
- дефіцит маси та росту немовляти;
- рубці та виразки на стравоході;
- хронічну крововтрату і звуження стравохідної стінки;
- подразнення гортані, що призводить до появи респіраторних симптомів.
Як попередити
Щоб звести до мінімуму ризик від гастроезофагеального рефлюксу в дітей, слід годувати дитину в певний час, уникаючи жирної, копченої, маринованої та солоної їжі, а також кислих соків. Їжа та напої мають бути кімнатної температури. Батьки повинні проводити моніторинг зміни ваги та росту дітей. У разі підозри на патологічний рефлюкс необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Раннє діагностування захворювання допоможе уникнути згубних наслідків.
[Коли шлунковий сфінктер працює неправильно, і їжа рухається в неправильному напрямку, діагностується ГЕРХ у дітей (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба). Патологія буває вродженою і набутою.[/desc]