Лімфатична система організму людини виконує важливу роль очищення крові. Лімфатичні вузли шлунка – не виняток. Вони розташовуються таким чином, щоб якнайкраще з’єднуватися з кровоносною системою, формуючи цілісне утворення, яке функціонує залежно одне від одного. Кожен шар шлунка має вузли, що відрізняє цей орган від інших структур шлунково-кишкового тракту.
Де розташовуються
У підепітеліальній ділянці розташовуються початкові лімфовузли, у слизовій шлунка розташовані вузли лімфатичної системи, якими лімфа прибуває з бічних синусів. Далі рідина прибуває у вузли підслизової оболонки, де вони разом створюють сплетіння за допомогою спеціальних лімфатичних судин. Потім вони впадають у регіонарні лімфовузли.
Відтік лімфи не відбувається довільно. Існує чотири напрямки лімфовідтоку від шлунка, що називають басейнами:
Лімфосистема має складну будову.
- Перший басейн – у нього впадає лімфа від ділянки великої кривизни, тобто від шлунково-сальникової артерії.
- Другий – призначений для збору від малої кривизни, від правої шлункової артерії.
- Третій – найважливіший, він охоплює величезну ділянку шлунка: тіло, передню і задню стінки, кардію, нижній відділ стравоходу. Це величезна судина, що йде за лівою шлунковою артерією.
- Четвертий – збирає лімфу від верхньої частини великої кривизни, що розташована в зоні селезінкової артерії.
Лімфатична система шлунка дуже складно влаштована, тому порушення діяльності в одній частині призводить до дисфункції всього апарату.
Причина збільшення
Зміна розмірів лімфовузлів завжди насторожує і вимагає ретельного обстеження. Основна причина занепокоєння – злоякісні пухлини. Це може бути рак шлунка, як першопричина збільшених вузлів або метастази з інших органів. У дитини до 12 років лімфовузли збільшені в розмірі, і це є показником норми, якщо немає специфічної симптоматики.
Іншими причинами збільшення вузлів шлунка є лімфаденіт, лімфангіт, лімфангоїт, що являє собою запальний процес. При цьому, крім ознак порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, з’являються загальні зміни, що важливо для первинної диференціальної діагностики.
Симптоматика
Біль має слабко виражений ниючий характер.
До поширених ознак збільшення лімфовузлів шлунка належать:
- тупий біль у місці проекції передньої стінки шлунка, що не залежить від прийому їжі;
- дискомфорт у животі;
- порушення випорожнення, що проявляється появою в калових масах неперетравленої їжі;
- напади нудоти і блювоти;
- відмова від їжі;
- слабкість.
Якщо лімфовузли в шлунку збільшилися внаслідок пухлинного процесу, то до цієї симптоматики приєднуються різке зниження маси тіла без видимої на те причини, нічна пітливість, порушення сну. У разі метастазів будуть ознаки порушення функціонування того органу, в якому розвинулася первинна пухлина. Доброякісні пухлини можуть тривалий час не давати жодних симптомів, що небезпечно переродженням її в злоякісну.
Як діагностують
Під час пальпації живота визначається збільшення лімфовузлів, коли їхній розмір змінюється в 4-5 разів. Це ж спостерігається у дуже худих пацієнтів, оскільки є багато структур, що відокремлює зовнішню поверхню шкіри від місця розташування вузлів. Під час перкусії, в місці проекції лімфовузлів, можна визначити тупий звук замість тимпанічного, який у нормі має бути в шлунку. Але це також виникає при значному збільшенні розміру.
Інструментальна діагностика
Дослідження допоможе поставити найбільш точний діагноз.
- Рентгенографія. Визначає тільки тінь лімфовузлів залежно від його вмісту. Цей метод діагностики рідко використовують, але з його допомогою можна припустити діагноз і продовжити дослідження.
- Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини – метод, що дає змогу визначити, які саме вузли змінені. А також їхній розмір, кількість, відношення до поруч розташованих структур, чи проростає він у стінку шлунка.
- Магнітно-резонансна томографія. З її допомогою роблять пошарові зрізи, що потрібно для точного вивчення збільшених лімфатичних вузлів.
- Комп’ютерна томографія – контрастний метод, що, як і МРТ, дає змогу детально вивчити всі змінені структури.
Інвазивна діагностика
Щоб визначити, що змушує вузол збільшуватися, потрібно його дослідити. Для цього застосовують резекцію зміненого лімфовузла і обстежують його вміст. Існує два методи: інцизійний – вузол не видаляють, а тонкою голкою витягують рідину, і ексцизійний – видалення всього вузла. Після цих втручань, за допомогою лабораторної діагностики визначають генез зміни лімфатичної системи шлунка.
Без інвазивної діагностики неможливо точно поставити діагноз.
Лікування збільшених лімфовузлів
Метод терапії за цієї патології залежить від результатів обстежень і постановки діагнозу, оскільки лімфовузли без причин не збільшуються. Якщо в основі проблеми лежить запалення, то застосовують консервативну терапію, мета якої – знищення мікроорганізмів. Для цього застосовують антибактеріальні засоби, протизапальні та ферментні препарати.
У разі пухлинного процесу лікування ґрунтується на 3 принципах: хірургічне втручання для видалення зміненої тканини, консервативні заходи імунодепресивними засобами та променева терапія. Комплексне застосування цих методів підвищує прогноз виживання і одужання. Якщо ж у шлунку визначають метастази, що належить до 4 ступеня розвитку пухлинного процесу, лікування призначається індивідуально.