Діагноз вірусний гастроентерит має і другу, більш поширену назву – шлунковий грип. Це захворювання швидко передається внаслідок близького контакту з хворим, а також через воду і продукти харчування. Патологія провокується широким спектром бактерій і мікроорганізмів, кожен вірус має свій пік активності та силу впливу.
Етіологія захворювання
Кишкові інфекції раніше несли серйозну загрозу життю людини, і часто призводили до летального результату. Завдяки досягненням медицини, така ситуація може виникнути тільки в країнах, що розвиваються, де медичне обслуговування перебуває на дуже низькому рівні. Патологія виражається в появі запального процесу в шлунку або тонкому кишечнику. Імунна система по-різному реагує на різні групи вірусів і мікроорганізмів, які провокують інфекційний гастроентерит.
Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом.
Причини виникнення недуги:
- Віруси. Провокують виникнення хвороби: астровірус, ротавірус, норовірус, аденовірус. У 70% випадків зараження шлунковим грипом відбувається саме через один із цих патогенів.
- Бактерії. У разі потрапляння в організм кампілобактерій, сальмонели або кишкових паличок, починається гастроентерит. Бактерії викликають хворобу в 15% випадків, і відбувається впровадження через недостатньо оброблене м’ясо або яйця.
- Простити. Вони являють собою одноклітинні організми, які не можна віднести до жодного з царств організмів. Зараження, спровоковане проститами, зазвичай має стихійний характер.
- Неінфекційне походження. Гастроентерит такого характеру – рідкість і виникає через харчове отруєння або вживання деяких типів медикаментів.
Види кишкових вірусів
Кишкові інфекції провокують гострі розлади випорожнення.
Гастроентерит – це вірусне захворювання. Дослідження показують, що викликати його може низка патогенних мікроорганізмів. Кожен із них має індивідуальні прояви та інкубаційний період, і це впливає на вибір препаратів для лікування хворого. Загалом розрізняють п’ять груп вірусів-збудників цієї форми гастроентериту.
- Ротавірус. Це віруси з водневим показником, і вони поділяються на три підгрупи: А, В і С. Ротавірус викликає пронос, а потім призводить до зневоднення. Після трьох років захворювання в дитини частіше протікає безсимптомно. Зараження відбувається від інфікованої людини.
- Аденовірус. Аденовіруси бувають серотипів 40 і 41 і починаються з невеликого підвищення температури. Представники цієї групи провокують запалення лімфатичних вузлів шлунка і порушення респіраторного тракту. Для додаткової діагностики проводять радіоімунологічний аналіз.
- Віруси Норуолк. Це велика група, яку дуже складно знайти і виділити в чистому вигляді. Виявити Норуолк можна, тільки використовуючи електронну мікроскопію калу. Він поширений у громадських місцях із великими скупченнями людей. Група ризику не має вікових обмежень.
- Каліцивіруси. Це споріднена до вірусів Норуолк група, які погано вивчені, і особливо небезпечні для немовлят. Симптоматика схожа на будь-який з типів кишкових розладів.
- Астровіруси. П’ять серотипів цих мікроорганізмів несуть загрозу для людини. У групі ризику перебувають дорослі та літні люди. Інкубаційний період триває всього два дні.
- Віруси поза групами. Сюди відносять патогени, які передаються від тварин людям, наприклад, короновірусний гастроентерит або парвовірусний гастроентерит. До цієї групи включають: ЕСНО-віруси, пікорнавіруси та ентеровіруси.
Симптоми шлункового грипу
Інтоксикація провокує часті блювотні позиви.
Захворювання має загальну симптоматику незалежно від збудника захворювання. Весь цикл триває не довше тижня. Найгірше гострий гастроентерит переноситься дітьми до півтора року і літніми людьми. Чим старший пацієнт, тим менше проявляється симптоматика захворювання. Недуга може протікати безсимптомно, у разі, якщо це атипові інфекційні форми гастоентериту.
Симптоми прояву:
- інтоксикація організму;
- блювота і пронос;
- біль і здуття живота;
- недостатнє сечовипускання;
- підвищення температури тіла.
Діагностика та лікування
Лабораторна діагностика встановить збудника хвороби.
Діагностика вірусного гастроентериту відбувається шляхом лабораторних досліджень калових мас. Виходячи з цього призначається методика лікування. У разі необхідності призначається негайна лікарська допомога, наприклад, промивання шлунка. Це може допомогти полегшити стан людини, але не надасть допомоги в боротьбі з мікроорганізмами, які спровокували хворобу.
Діагностика проходить за такою схемою:
- забір анамнезу;
- огляд пацієнта;
- загальні аналізи крові та сечі;
- дослідження калових мас;
- серологічний тест.
Немедикаментозне лікування передбачає дотримання дієти для відновлення механізмів травного тракту. Пацієнт має відмовитися від вживання молочних продуктів, а також значно обмежити цукор, фрукти, овочі та вуглеводні компоненти. Меню прописує лікуючий лікар. Ефективним вважається медикаментозне лікування. Для цього використовують ферментні препарати, адсорбуючі та в’яжучі ліки. Це допомагає оформити кал. Хорошим рішенням буде прийом пробіотиків. Ще одним важливим моментом під час лікування є регідратація. Недуга провокує сильне зневоднення, і необхідно приділити особливу увагу відновленню водного балансу. Призначити можуть як пероральну, так і внутрішньовенну регідрацію. Усе залежить від стану пацієнта.
Профілактика захворювання
Елементарні гігієнічні процедури допоможуть захистити себе від патогенних мікроорганізмів.
Цей тип захворювань швидко поширюється і сильно вимотує людський організм. Лікарі рекомендують дотримуватися деяких правил, з метою профілактики гастроентериту в дітей і дорослих. Слід уважно ставитися до особистої гігієни, мити руки перед прийомом їжі, користуватися дезінфікуючими засобами. Це особливо важливо в громадських місцях, які кишать бактеріями.
Овочі та фрукти слід ретельно мити, а яйця та м’яса піддавати термічній обробці.
Обов’язково потрібно стежити за продуктами харчування, ретельно очищаючи їх перед прийомом. Важливо робити вакцинацію проти різних груп вірусів. Такі вакцинації актуальні дітям до 2-х місяців. У разі гастроентериту в дітей, необхідно провести ізоляцію, виділивши окремий посуд і предмети гігієни, щоб не інфікувати оточення. Дитиною має дотримуватися дієта і лікування, запропоноване лікарем.