У міжнародній класифікації захворювань є кілька поєднаних патологій. Хронічний гастродуоденіт характеризується комбінацією запальних змін у шлунку та дванадцятипалій кишці. Оскільки патологічним процесом охоплено практично третину шлунково-кишкового тракту, відбувається порушення травлення в цілому. Виникає ризик виразки слизових оболонок. Виразки ускладнюються кровотечею, перфорацією, пенетраціями в сусідні органи, дисплазією (переродженням клітин) з ризиком появи ракових пухлин. Тому своєчасна діагностика та лікування гастродуоденітів має провідне значення.
Причини хвороби та їх класифікація
Провокує виникнення хронічного гастроентериту порушення балансу між факторами агресії та захисту в шлунково-кишковому тракті. Ці складові нормального гомеостазу підтримують фізіологічні здібності шлунка та дванадцятипалої кишки. Дисбаланс їхнього функціонування призводить не тільки до запалення, а й до переродження слизових оболонок, які втратили захист від патогенів.
Фактори агресії
До таких належать:
- Підвищена кислотність шлунка. Обумовлена вона високою продукцією соляної кислоти і зниженням рН.
- Дисфункція вегетативної нервової системи – нервус вагус.
- Ішемічні явища. Якщо стінка шлунково-кишкового тракту погано кровопостачається, неможливий приплив корисних речовин і відтік токсичних продуктів метаболізму.
- Зниження здатності слизової продукувати секрет і бікарбонати. Це порушення веде до неможливості погасити надмірну кількість кислоти реакцією нейтралізації.
Захисні фактори
За високого імунітету багато хвороб проходять повз.
До таких належать:
- Хороша регенеративна здатність епітелію внутрішньої стінки шлунково-кишкового тракту. Відновлення захисного клітинного шару запобігає атаці агресорів на тканини, що лежать глибше.
- Достатня продукція слизу обкладочними клітинами. Мукоцити, що виділяють слизовий секрет, механічно оберігають беззахисні клітини стінки шлунка і дванадцятипалої кишки.
- Активне кровопостачання. Воно забезпечує адекватний метаболізм слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.
- Фактори імунного захисту.
Симптоми та ознаки
Симптоматика залежить від фази хвороби. Загострення і неповна ремісія відрізняються за клінічним перебігом. Хронічний гастродуоденіт у гострій фазі характеризується полікомпонентною симптоматикою:
- Диспептичні явища. Проявляються вони відрижкою кислим або повітрям (рефлюкс), відчуттям переповнення шлунка після невеликої кількості прийнятої їжі.
- Ниючі та тривалі болі в епігастральній ділянці. Виникають вони через деякий час після прийому їжі або вранці, натщесерце.
- Нудота, що закінчується блювотою, яка приносить полегшення.
- Метеоризм, закрепи, рідше нестійкі випорожнення.
- Неспецифічний інтоксикаційний синдром (фаза ремісії). Симптоми – збудливість, емоційна нестабільність, дратівливість і загальне нездужання.
Діагностика
Рання діагностика допомагає попередити розвиток захворювання.
Хронічний гастродуоденіт діагностується за допомогою:
- Детально зібраного анамнезу. Лікарі розпитують пацієнта про наявність подібних симптомів у родичів, характер харчування, характеристики больових відчуттів і травних особливостей.
- Об’єктивного огляду. Лікар пальпує черевну порожнину. Якщо помітні болючість і м’язова напруга в характерних ділянках, лікар робить висновок про наявність там запалення. Хронічний гастродуоденіт супроводжується болем в епігастральній та навколопупковій ділянках під час поверхневої та глибокої пальпації.
- Загального аналізу крові та сечі, біохімічного дослідження.
- Вимірювання кислотності шлунка за допомогою спеціалізованих механізмів і реактивів.
- Ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, щоб виключити супутній діагноз.
Езофагогастродуоденоскопія з біопсією – золотий стандарт обстеження, що допомагає виявити характер і ступінь охоплення запальним процесом стінок ШКТ. Також він дасть сигнал про наявність дисплазії (переродження) тканин і ризику виникнення пухлинних патологій.
Лікування гастродуоденіту
Особливості терапії залежать від періоду захворювання, даних езофагогастродуоденоскопії та біопсії, стану секреції в шлунково-кишковому тракті та порушень моторно-евакуаторної функції шлунка й дванадцятипалої кишки, тяжкості процесу (глибокий або поверхневий гастродуоденіт). Усі ці фактори враховуються при підборі комбінації медикаментозних засобів. Різниться терапія при загостреннях і хронічному перебігу. Це зумовлено патофізіологією хвороби. Хронічний гастродуоденіт у стадії загострення спостерігається в стаціонарі.
Ліки від гастродуоденіту
Політерапія призначається кваліфікованим фахівцем.
Патологія лікується квадротерапією. Суть її у використанні 4-х препаратів. До них відносяться вісмуту нітрат, 2 антибактеріальних засоби і препарат, що знижує кислотність шлунка – антацид. Додатково призначають засоби, що гальмують секреторну здатність шлунково-кишкового тракту. Вони блокують гістамінові рецептори і не дають кислоті синтезуватися в надлишку. Рекомендують прокінетики – медикаменти, що покращують моторику шлунка та дванадцятипалої кишки. Для зняття болю лікарі прописують спазмолітики. Усі ці препарати за умови комплексного вживання в правильному дозуванні та послідовності знімають симптоми і покращують прогноз.
Дієта і спосіб життя
Пацієнт повинен дотримуватися правильного режиму харчування, вживати їжу часто і дрібно. Йому доведеться утриматися від жирної та смаженої їжі, продуктів з високим вмістом екстрактивних речовин. Така їжа посилює вироблення шлункового соку і підвищує кислотність, чим стимулює запальні процеси в шлунково-кишковому тракті. Дієта вимагає відмови від надмірного вживання алкоголю, їжі з вмістом стабілізаторів, консервантів і барвників. Рекомендується кинути палити і виконувати щодня посильні фізичні вправи.
Народні ліки
Нетрадиційні методи включають вживання екстрактів трав, що знижують кислотність у шлунково-кишковому тракті. У стадії ремісії після скасування медикаментів, що знижують шлункову секрецію, або замість їхнього вживання рекомендується застосовувати спіруліну й обліпихову олію. Ці засоби стимулюють регенерацію клітин, відновлюючи епітеліальний шар стінки шлунково-кишкового тракту. Також вони покращують метаболізм у слизовій шлунка та дванадцятипалої кишки.
Лікування хронічного гастродуоденіту в стадії загострення народними ліками не проводиться. Застосовують його, поки триває ремісія.
Ускладнення та профілактика загострень
Гастродуоденіт може ускладнюватися виразками, кровотечами, перфораціями, пенетрацією в сусідні органи та малігнізацією (дисплазією клітин шлунково-кишкового тракту з переходом їх у ракові). Усі ці стани – пряме показання до оперативного втручання в умовах стаціонару. Щоб уникнути ускладнень і купірувати загострення гастродуоденіту, вживають профілактичні заходи. До них належать правильне харчування, здоровий спосіб життя, помірна фізична активність, уникнення шкідливих звичок і психотерапевтична корекція стресових ситуацій. Регулярні огляди в лікаря загальної практики або гастроентеролога допоможуть своєчасно виявити хворобу й призначити адекватне та грамотне лікування.