Проводиться дослідження шлункового вмісту через зонд. Для початку проводять очищення органу, потім вимірювання базальних показників, а саме секрету, відібраного в період відсутності їжі в шлунково-кишковому тракті. Ключові показники вимірюються після введення стимуляторів, в якості яких застосовують гістамін, слабкі подразники, «Супрастин».
Досліджувані параметри
Вміст шлунка складається із секрету та їжі. Сік – це секрет, вироблений залозами слизової, бере участь у процесі травлення. Зондовий аналіз визначає хімічний, кількісний і фізичний склад. Важливі показники:
- Колір. Світлий і прозорий – варіант норми. Червоний, зеленуватий або жовтий колір сигналізують про дисфункцію.
- Запах. Повинна бути відсутня. Гнилуватий запах свідчить про хімічні порушення.
- Обсяг. За добу виділяється в середньому до 2,5 л соку.
- Наявність слизу та домішок. Допустима мала кількість.
- Кислотність. У нормі 1,6-2.
- Пепсин – до 21 мг/л.
- Результат мікроскопії має вказати на наявність невеликої кількості клітковини.
Важливим етапом виступає визначення норми і якості активних ферментів, що впливають безпосередньо на процес травлення.
Показання
Процедура показана в разі дисфагії.
Дослідження вмісту шлунка потрібне для визначення захворювань органів травлення. Проводиться гастроентерологом в амбулаторних умовах зондуванням і передбачає підготовчий етап. Перед процедурою необхідно пройти повний огляд для виділення можливих протипоказань. Симптоми, які сигналізують про необхідність пройти дослідження, – це ознаки патологій органів ШКТ:
- часті напади болю;
- нудота, напади блювоти;
- сліди кровотеч у блювотних масах і калі;
- неприємний запах із рота;
- дисфагія;
- напади печії;
- загальна слабкість і швидка стомлюваність;
- поганий апетит;
- значна втрата ваги.
Методи дослідження шлункового соку
Усі методи діагностики умовно можна поділити на дві групи: зондові та беззондові. Кожен із запропонованих варіантів має низку переваг і недоліків. Конкретні методи дослідження вибирає лікар залежно від симптоматики та стану пацієнта. Дослідження вмісту шлунка за допомогою зонда більш інформативне і просте, тому використовується частіше. Мінусом є неприємні відчуття і необхідність використання анестезії.
Максимальний гістаміновий тест Кея
Для процедури необхідні ін’єкції Супрастину.
Перший витяг робиться натщесерце, потім ще 2 через 15 хвилин. Внутрішньом’язово людині вводять розчин «Супрастину» з «Димедролом» і роблять ще 2 вилучення. Після підшкірно ін’єктується максимальна доза гістаміну. Протягом 2 годин відбирають проби. Загалом виходить 6-8 порцій. Це дає можливість краще вивчити матеріал у динаміці. Стимуляція за допомогою гістаміну активно діє на парієтальні клітини, що визначають кількість і якість соляної кислоти в шлунку. Зондування за методом Кея не рекомендується застосовувати для дітей та ослаблених пацієнтів.
Пентагастриновий тест
Застосовується стимулятор шлункового соку «Пентагастрин». Матеріал витягують 1 раз натщесерце і 4 протягом години, потім ще 4 після стимуляції. Тест передбачає підшкірне введення ліків виключно в амбулаторних умовах. Впливає препарат на секреторні залози. Уже через півгодини досягається максимум. Тест дає змогу перевірити, чи порушена секреція соляної кислоти.
Еуфіліновий аналіз
Зондування використовується в разі виникнення гострих протипоказань до гістамінів і «Пентагастрину». Натщесерце відсмоктується сік, потім витягується ще 4 порції базального матеріалу. Через зондом подають розчин «Еуфілін» у теплій дистильованій. Доза розраховується відносно ваги пацієнта. Відбирають 9-13 порцій протягом півтори години. Можуть виникнути допустимі побічні ефекти:
На тлі проведеної процедури у пацієнта може розвинутися запаморочення.
- тахікардія;
- зниження тиску;
- запаморочення;
- безперервне блювання, кровотеча – ознаки припинення процедури.
Секреція натщесерце
Дослідження шлункового соку проводять у період між прийомами їжі. Травний секрет вважається нормальним у разі вилучення його протягом 5 хвилин після введення зонда. Отриманий вміст визначає об’єм соку, наявність і кількість слизу, домішки. В отриманому матеріалі міститься мінімальна кількість соку і домішки.
Базальна секреція
Після введення зонда починається первинне подразнення слизової шлунка та активація роботи секреторних залоз під впливом нервових волокон. Секрет, що виділяється, є базальним, і витягується протягом години через кожні 15 хвилин. Всього 4 порції. Цим способом досліджується кислотність, вона впливає на інтенсивність вироблення секрету і його взаємодію з харчовими грудкою.
Зондування зі слабкими подразниками
М’ясний бульйон під час процедури відіграє роль сокогонного засобу.
Після відсмоктування порції натщесерце через зонд подають сокогонний сніданок. До подразників слабкої групи належать капустяний відвар і м’ясний бульйон. Через 25 хвилин починають відбір проб, які загалом дорівнюють об’єму їжі, що надійшла, кожні 15 хвилин. Негативною стороною представленого методу є реакція організму на тривалий процес зондування під впливом на секреторну функцію. Унаслідок уповільнення механізму показники кислотності будуть заниженими.
Потрібен для аналізу секреції в поліклінічних умовах
Зондування субмаксимальних і максимальних подразників
Метод Ламблена виконується за допомогою зонда з введенням гістаміну, «Гісталогу», «Пентагастрину». Відразу відбирається порція натщесерце. Процедура триває через 45-60 хвилин після стимуляції. Для слабких хворих після третього вилучення базального секрету роблять ін’єкцію «Димедролу» або «Супрастину» внутрішньом’язово. Після останнього відсмоктування вводять обраний подразник, і через 10 хвилин проводять ще 4 вилучення. За кількістю виділеної кислоти визначають число парієтальних клітин.
Відповісти