Помірний запальний процес слизової оболонки ШКТ називається катаральний гастродуоденіт. Він розвивається внаслідок похибок у харчуванні або впливу інших подразнювальних чинників. При цьому пацієнт відчуває болючість в епігастрії, нудоту та інші диспепсичні симптоми. Важливо вчасно виявити захворювання і провести необхідне лікування, адже прогресування запалення призводить до розвитку важчих форм хвороби.
Схильність до гастродуоденіту передається у спадок, а захворювання частіше вперше проявляється в молодому віці.
Причини розвитку
Катаральне запалення шлунка та дванадцятипалої кишки є початковою стадією розвитку гастриту, зачіпає тільки верхні шари слизової оболонки епітелію і виникає внаслідок впливу на організм людини таких чинників:
- прийом гормональних або нестероїдних протизапальних препаратів;
- отруєння неякісною їжею;
- зловживання алкоголем;
- тривалий період голоду;
- стресові ситуації;
- надмірне виділення соляної кислоти;
- зараження бактерією Хелікобактер пілорі.
Різновиди
У разі гострої форми тривалість захворювання становить до трьох місяців.
За характером перебігу виділяють гостру та хронічну форму захворювання. За гострої тривалість хвороби становить не більше 3 місяців. Хронічний гастродуоденіт може протікати впродовж усього життя і спричиняти розвиток періодичних загострень із розгорнутою клінічною симптоматикою. У період вщухання проявів захворювання найчастіше не спостерігається.
Залежно від морфологічних особливостей ураження слизової оболонки виділяють такі різновиди гастриту:
- Ерозивний. Тканини шлунка руйнуються з утворенням ранової поверхні.
- Еритемний. Виникає виражене запалення зі значним припливом крові до слизової оболонки.
- Катаральний. Розвивається без значного почервоніння або порушення структурної цілісності шлунка.
Симптоми патології
Дифузний катаральний гастродуоденіт, що виник, спричиняє розвиток у хворого таких характерних ознак:
- сильний ниючий або гострий біль у ділянці шлунка;
- печія і відрижка кислим або гнильним запахом;
- бурчання і шум рідини, що переливається;
- язик обкладений білим нальотом, а також присутнє відчуття сухості в роті;
- метеоризм;
- порушення випорожнення з виникненням проносу або закрепу;
- загальна слабкість організму;
- запаморочення і головні болі.
Нездоровий спосіб життя може спровокувати розвиток хронічної форми захворювання.
Усі ці симптоми характерні для гострого періоду перебігу хвороби, а при вщуханні симптомів найчастіше розвивається хронізація запального процесу. У результаті навіть незначні похибки в харчуванні або способі життя можуть спровокувати виражений гастродуоденіт. Загострення також має сезонний характер і спостерігається переважно восени або навесні.
Методи діагностики
Виявити дифузний гастродуоденіт можна за допомогою фіброгастродуоденоскопії або ультразвукового дослідження шлункової порожнини. Також запідозрити хворобу можна за наявністю характерних скарг з боку пацієнта. Для точної і доскональної діагностики застосовують магнітно-резонансну томографію. Важливо визначити кількість шлункового соку, що виробляється, і провести посів на присутність Хелікобактер пілорі, як одного з чинників розвитку гастриту і дуоденіту.
Лікування гастродуоденіту
Терапія патології полягає в усуненні чинника, який провокує запалення слизової. Це може бути неправильне харчування. Важливо відмовитися від вживання жирної, смаженої та гострої їжі, позбутися шкідливих звичок, не вживати алкоголь. Часто викликає гастродуоденіт бактерія. Тому після підтвердження її присутності в шлунку хворому призначається курс антибактеріальних препаратів. У разі підвищеної кислотності шлункового соку показані антациди, Н-холіноблокатори та інгібітори протонної помпи. У разі недостатньої кислотності використовують засоби, що замінюють соляну кислоту. У разі вираженої нудоти показані протиблювотні препарати центральної дії.
Основу лікування становить щадне харчування.
Заходи профілактики
Щоб не розвинувся хронічний катаральний гастродуоденіт необхідне достатнє і своєчасне лікування проблем шлунково-кишкового тракту. Важливо правильно і помірно харчуватися, не переїдати, дотримуватися режиму дня, підтримувати нормальну рухову активність. Стреси є одним із провокуючих чинників запалення слизової, тому необхідно не нервувати та уникати стресових ситуацій.